Костянтин КРАСНОУХОВ, COO,
та Олександр ДАНИЛЕНКО, директор департаменту консалтингу (Капітал Плюс)

12 травня на позачерговому засіданні Кабінету міністрів України ухвалено проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі — законопроєкт). Варто очікувати, що невдовзі він буде внесений на розгляд Верховної Ради.
Оскільки до останньої він ще не потрапив, реєстраційний номер поки що відсутній, та й сам текст законопроєкту й досі офіційно не оприлюднений (і до такого «таємного» формату законопроєктів останнім часом мусимо звикнути). Законопроєкт має винятково фіскальний характер, і в разі його прийняття принесе підприємствам чимало неприємних несподіванок. Тож ознайомимося з основними з них.

1. Податкова застава для неузгоджених податкових зобов’язань

На неузгоджені податкові зобов’язання буде розповсюджуватися право податкової застави. Так, скарга щодо визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення (ППР) зупиняє виконання платником податків неузгоджених грошових зобов’язань, але передбачає поширення права податкової застави. А відповідно до змін, внесених до ст. 93 ПКУ, не є підставою для звільнення майна з податкової застави оскарження грошового зобов’язання (боргу) в адміністративному або судовому порядку.

У низці випадків податкова застава все ж не застосовуватиметься під час оскарження, зокрема за ППР, якими:

• встановлено завищення заявленої та не відшкодованої на момент перевірки суми бюджетного відшкодування ПДВ;
• зменшено від’ємне значення суми ПДВ;
• зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток тощо.

2. Заборона на виїзд за кордон керівникам підприємств — боржників

Так, у разі несплати впродовж 30 календарних днів із дня надіслання (вручення) платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган має право звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження в праві виїзду керівника такого платника податків за межі України — до повного погашення такого боргу. Таке обмеження встановлюється як забезпечувальний захід виконання:

• судового рішення; або
• рішення керівника контролюючого органу щодо стягнення суми податкового боргу.

3. Обмеження щодо перенесення збитків минулих років

Як відомо, відповідно до пп. 140.4.4 ст. 140 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника минулих податкових (звітних) років. Законопроєктом же передбачається зробити виняток для великих платників податків. У таких платників фінансовий результат до оподаткування зменшується на п’ятдесят відсотків суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

Для великих платників податків сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, непогашена станом на 01.01.2022 р. позитивним значенням об’єкта оподаткування, враховується в зменшення фінансового результату до оподаткування податкових (звітних) періодів 2023 року в розмірі 50 відсотків від такої непогашеної суми.

Зазначимо, що це вже не перша спроба Уряду обмежити перенесення збитків минулих років. Так, відповідно до урядового законопроєкту № 4101 від 15.09.2020 р., що був унесений до Верховної Ради минулого року, перенесення збитків минулих років пропонувалася обмежити п’ятьма роками, проте ця норма так і не була підтримана. На погляд автора, зазначена норма порушує принципи ПКУ, оскільки призведе до дискримінації певних платників податків у порушення принципу недопущення податкової дискримінації — пп. 4.1.2 ст. 4 ПКУ.

4. Виняток для податкових різниць у разі надання безповоротної фінансової допомоги пов’язаними особами

Наразі фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (пп. 140.5.10 ст. 140 ПКУ). Законопроєкт пропонує зробити виняток для допомоги, перерахованої платникам податку, які є пов’язаними особами (у разі, якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задеклароване від’ємне значення об’єкта оподаткування за період, у якому отримано таку фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги)). Такий підхід до оподаткування суттєво ускладнює адміністрування, а також впроваджує залежність платника податку від податкових результатів іншого платника податків.

5. Зменшення строку, відведеного на реєстрацію ПН/РК

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування (ПН/РК), зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), таке право зберігається за ним упродовж 180 (зараз — 1095) календарних днів із дати складення ПН/РК.

Також суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в ПН/РК, зареєстрованих у ЄРПН із порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, у якому зареєстровано ПН/РК, але не пізніше, ніж через 180 (зараз — 1095) календарних днів із дати складення ПН/РК.

Аналогічне зменшення передбачено і в інших згадках про строк реєстрації, що містяться в ст. 198 ПКУ. Водночас зазначена стаття доповнена нормою, відповідно до якої в разі зупинення реєстрації ПН/РК у ЄРПН перебіг зазначених строків переривається на період зупинення реєстрації.

Зазначене зменшення строків призведе до ще більшого ускладнення діяльності платників податків та матиме негативний вплив на бізнес.

6. Обмеження щодо оподаткування ПДВ групи 1–24 згідно з УКТ ЗЕД (харчові продукти)

Вивезення товарів, зазначених у товарних групах 1–24 згідно з УКТ ЗЕД, за межі митної території України в митному режимі експорту для цілей розділу V ПКУ вважатиметься вивезення товарів за умови, якщо оплата за такі товари надійшла на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку в Україні. Крім того, у разі вивезення товарів, зазначених у цих групах УКТ ЗЕД, за межі України в митному режимі експорту базою оподаткування є договірна вартість таких товарів, але не нижче ціни придбання таких товарів, а для самостійно виготовлених товарів — не нижче звичайних цін.

7. Скасування пільг на ПДВ при поставці житла

Відповідно до нової редакції пп. 197.1.14 ст. 197 ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з першого постачання:

• доступного житла
• та житла, що будується із залученням державних коштів.

Нагадаємо, що зараз, звільняються від оподаткування операції з постачання житла (об’єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено цим підпунктом. Виняток щодо першого постачання зроблений, зокрема, для операції з першого постачання доступного житла та житла, що будується із залученням державних коштів.

Таким чином, у результаті редагування цього підпункту пільга щодо оподаткування «звичайного» житла» (крім першого) з ПКУ зникне. Скасування звільнення від ПДВ для не першого постачання житла є прямим порушенням Директиви ЄС № 112.

8. Збільшення штрафів за порушення строків реєстрації ПН або РК у Єдиному реєстрі податкових накладних

Власне, змінюється не розмір штрафів, а порядок їх застосування, у результаті чого за аналогічні порушення сплачувати все ж доведеться більше. Так, у разі порушення строку реєстрації від 61 до 180 календарних днів необхідно буде сплатити штраф у розмірі 40 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, а при порушенні більше ніж на 180 днів — 50 відсотків. Нагадаємо, що зараз штраф 50 відсотків застосовується в разі порушення строків реєстрації більше ніж на 365 днів.

9. Зміни ставок акцизного податку

Змінено методику нарахування акцизу на пиво. Законопроєктом пропонується встановити ставку акцизного податку в розмірі 59,82 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту (зараз 2,78 гривні за 1 літр пива).

Отже, що міцніше буде пиво, то більший податок доведеться сплатити виробнику. Також підвищено акцизний податок на інші алкогольні напої.

10. Новий штраф за несвоєчасну сплату акцизу з алкогольної продукції

У разі порушення платником податків строку сплати до бюджету суми акцизного податку такої продукції, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20 відсотків від суми такого акцизного податку.

11. Земельний податок за самовільно зайняту земельну ділянку

Земельний податок можуть змусити сплатити не лише власників земельних ділянок і землекористувачів, а й осіб, щодо яких буде встановлено факт користування земельною ділянкою без жодного документального оформлення. У цьому разі підставою для сплати буде рішення про встановлення факту користування юридичною або фізичною особою земельною ділянкою державної та комунальної власності без оформлення правовстановлюючих документів, яке прийматиметься органами місцевого самоврядування. За самовільно зайняту земельну ділянку, щодо якої прийнято рішення відповідним органом місцевого самоврядування, податкові зобов’язання нараховуються в розмірі річної суми платежу.

Нарахування податку припиняється з року, наступного після звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки. Водночас податок має бути сплачений до 30 числа місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення. Така ініціатива фактично виглядає як оподаткування правопорушення щодо неоформлення земельних ділянок. За дужками залишаються ставки, нормативно-грошова оцінка, застосовні коефіцієнти, цільове використання.

12. Продаж третього та наступного об’єкта нерухомості впродовж звітного року оподатковуватиметься за ставкою 18 відсотків

Нагадаємо, що зараз дохід, отриманий платником податку від продажу впродовж звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ (або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в цьому пункті) оподатковується за ставкою 5 відсотків. Після внесення змін за цією ставкою оподатковуватиметься лише продаж другого об’єкта, а за третій і наступний доведеться заплатити вже за ставкою 18 %.

Поява зазначеної норми, вочевидь, викликана поширенням схеми, за якою фізичні особи без реєстрації підприємницької діяльності здійснюють масовий продаж нерухомості за мінімальною ставкою, але як і зазвичай у боротьбі зі «схемами», постраждалими можуть виявитись інші.

13. Зміни для платників єдиного податку четветрої групи

Ставки єдиного податку, що встановлені у відсотках з одного гектара сільськогосподарських угідь або земель водного фонду, залежно від категорій земель фактично збільшені вдвічі. Не змінилися ставки лише для земель водного фонду та для сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту,

Також законопроєктом передбачені нові винятки для єдиного податку четвертої групи. Так, не зможуть бути платниками єдиного податку четвертої групи суб’єкти господарювання, діяльність яких згідно з КВЕД-2010 належить до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці).

14. Збільшення транспортного податку

Пропонується зменшити поріг середньоринкової вартості легкових автомобілів, які є об’єктом оподаткування транспортним податком, з 375 до 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (тобто у 2021 році поріг середньоринкової вартості зменшиться з 2 250 до 1 200 тис. грн з урахуванням мінімальної заробітної плати 6 000 грн). Нагадаємо, що ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.

Подібну ініціативу ми вже зустрічали минулого року в згаданому вище урядовому законопроєкті № 4101

15. Нова методика розрахунку рентної плати на залізну руду

Законопроєкт передбачає збільшення рентної плати на видобуток залізорудної сировини внаслідок зміни підходу до розрахунку: нова рента = товарна продукція * ціну за китайським сировинним індексом Platts (IODEX 62 % Fe CFR China) * ставку %.

Зазначена ініціатива викликала жорстку критику як із боку бізнесу та профільних асоціацій, так і окремих державних органів. Причина в тому, що вітчизняна залізорудна галузь є більше переробною промисловістю, аніж видобувною, оскільки руда, яку видобувають в Україні, не є товарною (вміщує лише 25 — 35 % заліза, а для продажу потрібно мати понад 63 %). Тому необхідним є додаткове промислове збагачення, процес якого є доволі витратним.

Водночас у багатьох держав-конкурентів вміст заліза набагато вищий, що дає змогу обходитися мінімальними витратами або ж взагалі без збагачення. За підрахунками експертів сукупно від податку на прибуток та ренти держава намагається отримувати близько 40 % від загальної вигоди гірничого підприємства, що може зробити підприємства неконкурентноздатними, інвестиційно непривабливою розробку нових родовищ, будівництво нових кар’єрів. Така вибіркова ініціатива (виключно для залізної руди) позбавлена економічних обгрунтувань та є порушенням загальних концептуальних засад справляння рентної плати на видобуток корисних копалин.

16. Рентна плата за користування радіочастотним ресурсом

Попри досягнуте в грудні 2019 року рішення про мораторій на індексацію ставок ренти за радіочастотами на 48 місяців (4 роки), знов пропонується індексація на 5 %.

Наразі концептуальні зміни, напрацьовані й погоджені з учасниками ринку, закріплені в Законі про електронні комунікації, що набере чинності з 01.01.2022 р., якими в тому числі передбачено розрахунок згідно з Методикою КМУ.

Нова поточна ініціатива йде врозріз із попередніми змінами та свідчить про непослідовність і незлагодженість у діях гілок влади, створює перешкоди й невизначеність платникам.

Звичайно, переліченими вище «новаціями» зміни до ПКУ не обмежуються. Наприклад, передбачено збільшення ставок екологічного податку та рентної плати. Мусимо констатувати, що у випадку прийняття зазначений законопроєкт матиме вкрай негативний вплив на господарську діяльність підприємств та суттєво збільшить податкове навантаження.

Враховуючи, що через тривалі карантинні обмеження бізнес і так перебуває в не найкращій формі, час для подібних пропозицій вибрано вкрай невдалий. До того ж чимало норм зачепить саме виробників, що також не є прийнятним. Залишається сподіватись, що до моменту прийняття законопроєкт буде суттєво відкоригований. Бо подібні новації призведуть лише до подальшого погіршення інвестиційного клімату та втрати довіри до держави з боку інвесторів.