Відлік тримісячного терміну для подання інформації про кінцевих бенефіціарних власників (далі – КБВ) та структуру власності юрособи розпочнеться 11 липня 2021 року і триватиме три місяці.
Що потрібно буде зробити та які документи подати?
1. Заповнити та подати Заяву щодо підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (форма 6).
2. Скласти у довільній формі схематичне зображення структури власності, яка разом із заявою форми 6 подається держреєстратору.
У цій довільній схемі слід зазначити:
- всіх осіб, які мають право власності у статутному капіталі (прямо чи опосередковано мають вплив на юридичну особу). Йдеться про всіх засновників, які мають частку у статутному капіталу чи відсоток права голосу в ЮО — як фізичних, так і юридичних осіб;
- всіх осіб, які незалежно від формального володіння мають можливість значного впливу на керівництво чи діяльність ЮО. Тобто слід вказувати всіх осіб, незалежно від частки у статутному капіталі. При цьому нагадаємо, що до КВБ Закон №361 відносить лише фізосіб, які володіють часткою у розмірі не менше 25% статутного (складеного) капіталу або прав голосу ЮО;
- розмір часток (відсоток корпоративних прав), що належить кожному учаснику (засновнику) фізичниій чи юридичній особі,
- громадянин України чи іноземець, ПІД, ІПН та дату народження,
- опис здійснення вирішального впливу КБВ на діяльність юрособи у вигляді позначення ПВВ чи НВВ (прямий чи непрямий вирішальний вплив). Це не стосується фізосіб, які мають відсоток у СК чи праві голосу менше за 25%. При цьому ПВВ мають лише безпосередні фізособи – учасники (засновники) юрособи. Всі інші фізособи, які володіють відсотком у СК чи праві голосу юрособи через інших створених ними юросіб (резидентів чи нерезидентів України), вважаються такими, що мають НВВ.
Увага! У структурі власності вказуємо всіх власників (учасників, засновників), а ось реєстраційну заяву форми 6 складаємо лише на тих, хто є КБВ, які володіють 25% і більше СК або прав голосу юрособи.
Мінфін розробив Зразки складання схематичного зображення структури власності для ТОВ ПП, ТДВ, повних та командитних товариств, інших організаційно-правових форм ЮО (приклади 1-10), а також публічних компаній (АТ), трастових фондів, інвестиційних фондів, компаній з управління активами (приклади 11-14). З ними можна ознайомитись за посиланням.
На схемах доволі чітко показано, як слід складати відповідні схематичні зображення.
Головне, що варто пам’ятати, що потрібно вказати всіх учасників (засновників) юрособи за ланцюгом створених юросіб аж до останнього учасника (засновника) фізособи — КБВ.
При цьому міноритарних власників частки у СК чи праві голосу кожного засновника-юрособи за таким ланцюгом вказуємо лише за кількістю фізосіб-засновників. Повну інформацію (розмір частки володіння, ІПН, ПІБ, дату народження) зазначаємо лише щодо фізосіб-засновників юрособи, щодо яких складається форма 6, чи фізосіб-засновників юросіб за ланцюгом, які володіють 25% і більше частки у СК чи праві голосу відповідної ЮО за ланцюгом.
Про відсутність КБВ буде говорити інформація про засновників фізосіб, кожна з яких володіє менш ніж 25% частки в СК чи право голови ЮО (приклад 15).
Чи потрібні ще якісь додаткові документи?
З прикладів видно, що коли ми говоримо про фізосіб-КБВ, то оскільки у структурі власності ЮО кінцеві бенефіціарні власники (лише фізособи – громадяни України та/або іноземці) безпосередньо володіють корпоративними правами ЮО, і це чітко відстежується за даними ЄДР, то документи, що підтверджують можливість здійснення ними вирішального впливу, не потрібні.
Отже, якщо у вашої ЮО засновники (учасники) – лише фізособи, подавати нічого не вимагається.
Приклад такої ситуації на схемі: ЮО 1 -засновник ФО1+засновник ФО2.
Коли ми говоримо про засновника(ів) ЮО, яка має серед засновників лише фізосіб-КБВ — тобто ФО, які володіють понад 25% частки, то до схематичного зображення структури власності теж немає жодної необхідності додавати офіційні документи, що підтверджують належність корпоративних прав ЮО (навіть коли ми говоримо про іноземну компанію), адже це чітко відстежується за даними Єдиного державного реєстру.
Отже, якщо у вашої ЮО засновник – юридична особа, у якої засновники лише фізособи, не додаємо також нічого.
Приклад схеми:
А ось коли ми говоримо про фізосіб-КБВ, які володіють ЮО через ланцюг інших юросіб — засновників такої ЮО, то крім зазначених вище двох документів треба додати офіційні документи ( точніше їх нотаріально засвідчені копії), що підтверджують можливість здійснення вирішального впливу через ланцюг контролю/володіння корпоративними правами ЮО такими фізичними особами. Тобто, те, що саме ці фізособи є кінцевими бенефіціарними власниками, треба підтвердити додатковими документами!
Приклад схеми, коли подаємо додаткові документи засновників ФО2 та ФО3:
Що це за офіційні додаткові документи ?
Мін’юст у листі від 29.07.2020 р. №179/8.4.4/32-20 доходить висновку, що інформація про КБВ в обсязі, визначеному Законом №361, отримується саме шляхом подання державному реєстратору:
- витягу, виписки чи іншого документа з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію ЮО – нерезидента в країні її місцезнаходження, –якщо засновником ЮО є юрособа – нерезидент;
- нотаріально засвідченої копії паспорта (іншого документа) нерезидента та паспорта-книжечки резидента України. Для ID-картки — жодних копій не вимагається. Дані ID-картки достатньо вказати у реєстраційній заяві форми 6.
Втім, можливі інші варіанти, адже формулювання «офіційні документи …, що підтверджують можливість здійснення вирішального впливу через ланцюг контролю/володіння корпоративними правами ЮО такими фізичними особами…» не містить переліку таких документів! І у п. 21-24 ст. 17, ст. 17-1 Закону №755 про жоден такий документ не згадується. А заборона вимагати додаткові документи для проведення реєстраційних дій стосується лише ФОПів (ч. 7 ст. 18 Закону №755).
Тож ми не виключаємо, що держреєстратори вимагатимуть копій ще якихось додаткових документів. Проте вгадати їх наперед ми, звісно, не можемо. Якщо щодо цього з’являться якісь свіжі роз’яснення, ми про це обов’язково повідомимо.
Як подати — письмова форма чи електронна?
На сьогодні існує дві форми подання документів держреєстратору:
1) паперова — особисто через ЦНАПи (нотаріусів) або поштовим зв’язком (з дотриманням вимог п. 5 ч. 1 ст. 15 Закону №755),
2) електронна — через портал електронних послуг (сервісів). Втім, станом на 11.06.2021 р. подібна функція не реалізована у «Дія.Бізнес» та в кабінеті електроннихх сервісі. А онлайн бидинок Юстиції взагалі не містить подібного сервісу як держреєстрація ЮО (крім громадських організацій) чи внесення змін до ЄДР.
Тож наразі подання інформації про КБВ може відбуватись лише у паперовій формі.
Чому варто дотримуватись строку у три місяці?
1. У цей строк подаємо інформацію безоплатно
Нагадаємо, що адміністративний збір не справляється за державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, у т. ч. змін до установчих документів, пов’язаних з приведенням їх у відповідність зі законами та у встановлений законом строк (ч. 1 ст. 36 Закону №755).
Тому адміністративний збір не буде справлятися у разі подання держреєстратору інформації про КБВ протягом трьох місяців з дня набрання чинності Наказом №163.
Після спливу цього строку адміністративний збір буде справлятися у розмірі, встановленому статтею 36 Закону №755, а саме в сумі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (681 грн станом на 2021 р.).
2. У цей строк можна уникнути штрафів на керівників або уповноважених осіб
Відповідно до ч. 6 ст. 166-11 КУпАП неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору передбаченої Законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи тягнуть за собою накладення штрафу на керівника юридичної особи або особу, вповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), від 17000 до 51000 грн.
Увага! Адмінпротоколи можуть складатися або на керівника юрособи, або на особу, яка внесена до ЄДР як представник такої юрособи.
Протоколи складають посадові особи Мін’юсту. При цьому про виявлений факт порушення керівника чи уповноважену особу, яка діє від імені такої юридичної особи (виконавчого органу), Мін’юст попереджає листом.
Протягом місяця така уповноважена особа чи керівник має з’явитись до Мін’юсту (вочевидь йдеться про територіальне управління) для складення адмінпротоколу. Надалі такий протокол направляється до суду для прийняття постанови щодо притягнення особи до адмінвідповідальності.
Проте зверніть увагу на те, що штраф, зазначений у ч. 6 ст. 166-11 КУпАП, прив’язаний до Закону №755 (зокрема, і щодо щорічного підтвердження інформації про КБВ за ст. 17-1 Закону №755). Застосовувати штраф за порушення саме тримісячного строку подання інформації про КБВ (заяви форми 6 та схеми структури власності), на нашу думку, буде доволі складно. За порушення вимог Закону №361 у Мін’юста відсутні повноваження на складення адмінпротоколів.
Тобто спроби штрафувати порушників за цією нормою, звісно, будуть (та й штраф чималенький). Проте вони зможуть захищатися від цього штрафу в суді.