Закон № 1914 передбачає багато ПДВ-змін, проте не всі вони є суттєвими.
Наприклад, косметичні правки відбулися у п. 180.1 ПКУ, яким встановлено правила реєстрації платником ПДВ. Зокрема, за новою редакцією цієї норми у підпункті 6 слова “загальної суми операцій” замінено словами “загальної суми від здійснення операцій”. Це уточнення, очевидно, не змінює правила реєстрації платником ПДВ.
Деякі є важливими, проте зрозумілі одразу або вже застосовувалися на практиці раніше. Наприклад, зміни, які були внесені до п. 181.1 ПКУ. В цій нормі загальні правила обов’язкової реєстрації не змінилися. Але для постачальників товарів та послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі з’явилося уточнення. Так, обсяг загальної суми у розмірі 1 млн грн від здійснення операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі у 2022 році і далі визначатиметься з урахуванням обсягів продажів за допомогою встановлених спеціальних застосунків або додатків на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях.
Тобто законотворці уточнили, що інтернет-торгівля це не лише те, що продається на сайті, а й те, що покупець замовляє за допомогою онлайн додатків або застосунків.
А ще є зміни, які варто розглянути окремо. Почнемо з найважливішої.
Визнання податкового кредиту в межах 365 к.д. з дати складання ПН
Завдяки зміні до п. 198.6 ПКУ, з 1 січня 2022 року зменшено терміни для формування податкового кредиту з ПДВ на підставі «старих» податкових накладних/розрахунків коригування – з 1095 до 365 днів з дати складання ПН/РК.
При цьому термін формування податкового кредиту перериватиметься на період зупинення реєстрації в ЄРПН ПН/РК.
Звісно, покупці одразу запитають – а що з невикористаними ПН/РК? Таких зараз, можливо, і небагато, але все ж таки. Вони «згорають»? Ні!
За п. 80 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в ПН/РК, які зареєстровані в ЄРПН та які до набрання чинності Законом №1914 (до 1 січня 2022 року) протягом 1095 календарних днів з дати їх складення не були включені до податкового кредиту, включаються до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з 1 січня 2022 року, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складення таких ПН та РК до ПН.
Тобто для невикористаних ПН/РК буде діяти перехідний період і протягом 2022 року їх можна буде використати. Звісно, якщо вони складені правильно і зареєстровані в ЄРПН.
У разі зупинення реєстрації вищенаведених ПН та РК до ПН в ЄРПН згідно з п. 201.16 ПКУ перебіг строку 365 календарних днів зупиняється на період зупинення реєстрації таких ПН та РК до ПН в ЄРПН.
А платники ПДВ з касовим методом суми податку, зазначені в ПН та РК до ПН, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсації вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсації вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не більше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсації.
Чіткі строки для реєстрації РК до ПН
Новим другим абзацом п. 192.1 ПКУ з 01.01.2022 р. встановлено, що РК не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання ПН, до якої складений такий РК.
Тобто в ПКУ нарешті з’явилася норма, яка чітко встановлює строки реєстрації РК в ЄРПН. Проте і без цієї норми податківці не дозволяли реєструвати за межами 3-х років з дати складання ПН. Спиралися вони при цьому на загальні норми щодо позовної давності в ПКУ.
Перевірки ДПС щодо бюджетного відшкодування
За оновленою редакцією п. 200.11 ПКУ, ДПС матиме право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку – за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника ПДВ щодо задекларованого бюджетного відшкодування ПДВ.
Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.
Тож, з 1 січня 2022 року перевірка ДПС буде проводитися в обов’язковому порядку за будь-яких обставин у разі претендування на бюджетне відшкодування!
Нагадаємо, що до цього податківці мали право провести документальну перевірку щодо бюджетного відшкодування лише у двох випадках:
- за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;
- з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 ПКУ.
Пояснювалось скорочення кількості перевірок тим, що від’ємна сума ПДВ формується на підставі ПН/РК та митних декларацій, підкріплених «живими грошами», а тому з періоду введення СЕА ПДВ фальсифікації неможливі. Як бачимо, минуло 7 років, і ми знову повертаємось до старих правил адміністрування ПДВ, хоча вимоги наявності е-ліміту для реєстрації ПН/РК не скасовано.
Перехідні положення на окремі операції
Законом № 1914 було продовжено на 5 років режим звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання та імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації.
Але при постачанні відходів та брухту чорних і кольорових металів в режимі звільнення від оподаткування ПДВ запроваджено загальний порядок пропорційного віднесення сум ПДВ до податкового кредиту (коригування). Це виходить з виключення спецнорми з п. 199.6 ПКУ.
Також переписана норма п. 62 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ щодо порядку надання розстрочення сплати ПДВ під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва.
Касовий метод
За оновленою нормою абз. 1 п. 187.10 ПКУ постачальники, які надають інші житлово-комунальні послуги, перелік яких визначений законом та нараховують плату за абонентське обслуговування, можуть застосовувати касовий метод з ПДВ.
І ще. Було продовжено на 4 роки касовий метод для операцій з постачання, передачі, розподілу електричної та/або теплової енергії, вугілля та/або продуктів його збагачення, послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.
ІТ-послуги нерезиденту
Нагадаємо, що наразі щодо операцій з надання послуг нерезиденту з розробки та/або постачання програмного забезпечення з метою оподаткування ПДВ вважається, що місце їх постачання знаходиться за межами митної території України.
З 2022 року у підпункті “в” п. 186.3 ПКУ слово «постачання» буде виключено. Відповідно постачання ПЗ нерезиденту (якщо розробка не була зроблена на замовлення від покупця-нерезидента) буде вже вважатися здійсненим на митній території України!
Втім, не варто сумувати. Адже ця операція з необ’єктної переходить до неоподаткованих.
У такому випадку на ці операції вже буде діяти звільнення від ПДВ відповідно до п. 26 прим. 1 підр. 2 розд. ХХ ПКУ. Нагадаємо, що за нею тимчасово, з 1 січня 2013 року по 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з абзацами другим – сьомим п.п. 14.1.225 ПКУ.
Зміни у визначенні бази оподаткування ПДВ
За оновленою редакцією абз. 1 пункту 188.1 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається, виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до пп. 213.1.9 і 213.1.14 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
З огляду на цей зміст, загальні правила не змінилися. Як була, так і залишається договірна вартість та перелік винятків з податків також не зміниться. Але через запровадження нових правил оподаткування акцизу тютюну в п. 188.1 ПКУ включили нові норми пп. 213.1.9 та пп. 213.1.14 ПКУ.
Операції з тютюном
Запроваджено особливості оподаткування ПДВ операцій з ввезення та постачання тютюнових виробів, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни:
Операції з ввезення та постачання тютюнових виробів, що здійснюватимуться лише виробниками та «торговими домами»
У ст. 189 з 1 січня 2022 року з’явиться нова норма п. 189.18 ПКУ. На цьому наголошували й податківці у своєму роз’ясненні. Так от за їх аналізом, оподаткуванню ПДВ підлягатимуть операції з ввезення та постачання тютюнових виробів, що здійснюватимуться лише виробниками та «торговими домами» таких виробників:
- базою оподаткування ПДВ за операціями з ввезення та постачання тютюнових виробів, що здійснюватимуться виробниками та їх «торговими домами» буде максимальна роздрібна ціна таких товарів без урахування ПДВ;
- операції з наступного постачання тютюнових виробів звільнятимуться від оподаткування ПДВ. Це вже встановлено п. 197.27 ПКУ.
За цієї нормою звільняються від оподаткування операції з постачання на митній території України тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, крім операцій:
а) з першого постачання таких товарів їх виробниками;
б) з першого постачання таких товарів суб’єктами господарювання, які пов’язані відносинами контролю з виробниками у розумінні Закону “Про захист економічної конкуренції”. Перелік суб’єктів господарювання, пов’язаних відносинами контролю з виробниками, затверджується КМУ за Мінекономіки;
в) із ввезення таких товарів на митну територію України та їх першого постачання імпортером на митній території України.
Операції з банківськими металами
У пп. 196.1.4 ПКУ слова “обігу банківських металів, інших валютних цінностей (крім” замінити словами “обігу валютних цінностей (крім банківських металів”. Це означає, що обіг інших валютних цінностей та банківських металів вже підпадають під оподаткування ПДВ.
Але при цьому за новим п. 197.26 ПКУ з 1 січня 2022 року звільняються від оподаткування операції платників податку, які здійснюють:
а) постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України інвестиційного золота, включаючи інвестиційне золото у вигляді сертифікатів розподіленого чи нерозподіленого золота, або золота, яким торгують на золотих рахунках, зокрема, позик золота та свопів, що передбачають право власності або право вимоги стосовно інвестиційного золота, а також операції з інвестиційним золотом, що передбачають ф’ючерсні та форвардні угоди, що призводять до передачі права власності або права вимоги стосовно інвестиційного золота;
б) постачання послуг агентів, які діють від імені та за дорученням іншої особи у випадках, коли вони беруть участь у постачанні інвестиційного золота своєму принципалові/довірителю;
в) постачання послуг, пов’язаних з виробництвом інвестиційного золота та/або послуг з перетворення золота на інвестиційне золото.
Зміни у інших звільнених від ПДВ операціях
У пп. 197.1.29 ПКУ замінені коди УКТ ЗЕД для трамваїв та тролейбусів. З 1 січня 2022 року звільнення від ПДВ буде поширюватися за код 8603 10 00 10 та 8702 40 00 10 відповідно.
Також змінилися коди УКТ ЗЕД у разі постачання племінних тварин: коди 0101 10 10 00, 0102 10 10 00, 0102 10 30 00 замінили на коди 0101 21 00 00, 0102 21 10 00, 0102 21 30 00.
Виключено з абзацу третього пункту 197.19 ПКУ операції з розвідки та видобутку дорогоцінних металів з метою поповнення золотовалютних резервів та виготовлення банківських металів.