Згідно з п. 198.5 ПКУ, податкові зобов’язання на умовний продаж визнаються, якщо товари/послуги, необоротні активи придбані або вироблені, призначені для використання в пільгових операціях, в операціях, що не є об’єктом оподаткування, негосподарській діяльності платника податку, але крім випадків передбачених п.189.9 ПКУ, і в операціях коли відбувається внутрішнє переміщення або внутрішнє використання для невиробничого використання. Саме в цих випадках необхідно нарахувати податкові зобов’язання на умовний продаж, але за умови якщо у вас було право на податковий кредит, тобто у вас була податкова накладна від вашого контрагента, зареєстрована в Єдиному реєстрі, або була імпортна операція і у вас є митна декларація, яка підтверджує податковий кредит саме за ввезеними товарами на митну територію України.
Податкові зобов’язання на умовний продаж необхідно рахувати в тому звітному періоді, коли у платника податку виникли підстави для відображення податкового кредиту за придбаними товарами/послугами, необоротного активу. Тобто якщо постачальник зареєстрував податкову накладну, то відповідно з’являється підтверджене право на формування податкового кредиту. І в цьому самому звітному періоді необхідно нарахувати податкові зобов’язання на умовний продаж, якщо ми знаємо, що ці придбані товари або послуги призначені для використання саме в тих операціях, про які йдеться у п. 198.5 ПКУ. Якщо ми не знаємо, в яких операціях придбані товари/послуги будуть використовуватися, то ми і не нараховуємо податкові зобов’язання, чекаємо саме того моменту, коли дізнаємось, що ці придбані товари/послуги починають використовуватись саме в операціях, зазначених в п. 198.5 ПКУ.
У пункті 198.5 ПКУ, в якому є посилання на іншу норму – п. 1 ст. 189 ПКУ. У ньому вказано, що для придбаних товарів/послуг база оподаткування є вартість їх придбання, а для необоротних активів базою оподаткування є їхня балансова залишкова вартість. Тобто саме з цієї суми і необхідно нарахувати податкові зобов’язання на умовний продаж, якщо ці придбані товари/послуги/необоротні активи використовуються або починають використовуватись в неоподаткованих ПДВ операціях.
Коли нараховуються податкові зобов’язання
За п. 198.5 ПКУ, якщо ми знаємо мету придбання, то на дату придбання. Якщо ми не знаємо мету придбання, то на дату, коли ми цю мету уже знаємо, на дату початку їх фактичного використання саме в неоподатковуваних ПДВ операціях. Але це не означає, що саме в цей день, в цю дату необхідно скласти податкову накладну, оскільки у п. 198.5 вказано, що за операціями з умовного продажу складають зведену податкову накладну не пізніше ніж останній день місяця. Тобто 30 або 31 числа (залежить від місяця) бухгалтеру, який веде облік таких операцій, необхідно скласти зведену податкову накладну і відобразити в ній ті придбані товари/послуги, точніше в податковій накладній або митній декларації, за придбаними товарами/послугами, за якими було визнано умовний продаж.
Яким чином операції з умовного продажу необхідно відобразити в податковій звітності
В першому розділі декларації з ПДВ є два рядки: 4.1 та 4.2. Саме в цих рядках необхідно відобразити операції з умовного продажу, залежно від ставки. Рядок 4.1 – за ставкою 20%, рядок 4.2 – 7%. І також зверніть увагу, що саме в цих рядках відображається і коригування податкових зобов’язань, нарахованих на умовний продаж.
Тобто коли щось змінюється, змінюється база оподаткування, необхідно буде скласти додаток Д1, в якому відобразити коригування операції з умовного продажу. Тобто в інших рядках ці операції не відображаються. Ці операції впливають на загальний обсяг оподаткованих ПДВ операцій за конкретний звітний період (місяць або квартал).