За рішенням суду підприємство зобов’язане виплатити фізособам відшкодування моральної шкоди без утримання ПДФО та ВЗ. А за ПКУ підприємство є податковим агентом і має перерахувати ПДФО і ВЗ у день виплати оподатковуваного доходу. Чи таким днем вважається день, в якому виконавець примусово стягнув кошти з підприємства? Коли слід перерахувати ПДФО та ВЗ, якщо інформація про фактичне стягнення коштів з’явилась у клієнт-банку вже після завершення робочого дня?
Згідно з пп. 164.2.14 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім, зокрема, сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
Таким чином, відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище від чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року (у 2022 році — 26000 грн), або у розмірі, визначеному законом, звільняється від оподаткування податком на доходи фізосіб.
Аналогічна думка міститься у роз’ясненні ДПС в Івано-Франківській області та в ІПК ДПС від 02.12.2020 р. №4921/ІПК/99-00-04-05-03-06.
Тож не оподатковуються суми виплати відшкодувань моральної шкоди в сумі, що не перевищує 26 тис. грн.
Позаяк такий дохід не оподатковують ПДФО, то він звільнений і від оподаткування військовим збором (пп. 1.7 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Коли дохід у вигляді відшкодування моральної шкоди на користь фізосіб перевищує розмір, установлений пп. 164.2.14 ПКУ, тоді суму перевищення оподатковують ПДФО і військовим збором під час її нарахування.
Згідно з пп. 168.1.2 ПКУ податок сплачують (перераховують) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до відповідного бюджету або розрахункового документа на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений ст. 35‑1 ПКУ.
Тож якщо вимога про стягнення надійшла наприкінці робочого дня, а інформація про фактичне стягнення коштів з’явилась у системі «клієнт-банк» уже після завершення робочого дня підприємства, то нарахувати та перерахувати суму моральної шкоди можна наступного дня.
Якщо сума шкоди перевищує 26 тис. грн, то з різниці утримуються ПДФО та ВЗ, які теж перераховуються наступного дня разом з перерахуванням моральної шкоди.
Крім того, роботодавець, який на підставі постанови утримує з фактичного заробітку працівника суми відшкодування моральної шкоди і перераховує їх на рахунок виконавчої служби для подальшої виплати стягувачу, також виступає податковим агентом щодо оподаткування та відображення такої суми в додатку 4ДФ до Об’єднаної звітності.
При цьому дохід у вигляді моральної шкоди, незалежно від його розміру, відображають за ознакою доходу «120» із зазначенням РНОКПП стягувача.