Зарплату виплачуємо вчасно або невчасно. Чи є різниця для 4ДФ?
Доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) зазначаються у додатку 4ДФ за ознакою доходу «101» як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.
Однак для них існує спеціальне правило (п. 4 розділу IV Порядку №4): заробітна плата, що виплачується у встановлені терміни в наступному місяці, має бути відображена в 4ДФ за той період, у який входить попередній місяць, за який заробітну плату було нараховано. Наприклад, у 4ДФ за січень відображається заробітна плата, яка нарахована у січні та виплачена в лютому, за лютий (нарахована у лютому та виплачена в березні), за березень (нарахована в березні та виплачена у квітні).
Якщо ж існує затримка у виплаті зарплати, то її треба буде показувати за фактичними подіями: тобто, в одному місяці нарахування, а в іншому (можливо, навіть в іншому кварталі або році) – виплату.
А для лікарняних і відпускних? Суми виплат у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (лікарняні) та відпускні, нараховані та виплачені у одному звітному періоді (кварталі) за минулі або наступні звітні періоди, відображаються у додатку 4ДФ до Розрахунку у тому кварталі, у якому були здійснені нарахування (виплати).
При цьому, у випадках, коли проводяться донарахування і виплати сум за попередні податкові періоди (місяці), зокрема, суми виплат у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (лікарняні), або нарахування відпускних за майбутні періоди, то такі суми донарахувань (нарахувань) при здійсненні перерахунку слід відносити до відповідних податкових періодів, за які провадяться нарахування.
І ще: сума заробітної плати, яка не була одержана померлим працівником, та виплачується податковим агентом членам його сім’ї, відображається у додатку 4ДФ за ознакою доходу «101» із зазначенням ідентифікаційного номера такого померлого працівника. При цьому, отримання заробітної плата у вигляді спадщини, яка виплачується спадкоємцям нотаріусом відображається ним у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознаками доходів «113», «114» або «115» в залежності від ступеня споріднення.
А вихідна допомога? А вихідна допомога не належить до фонду оплати праці. Тому і в 4ДФ відображається окремо, під ознакою доходу «127».
Заплатили за працівників ЄСВ. Чи треба це показувати в 4ДФ?
За ознакою доходу «133» в додатку 4ДФ до Розрахунку передбачено відображення сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування платника податку, що вносяться за рахунок його роботодавця у розмірах, визначених законом.
Але податківці наполягають: користуватися цією ознакою і показувати сплачені за працівників суми ЄСВ не треба!
В «ЗІР» зазначено: оскільки на сьогодні ще не введено норми щодо перерахування внесків до Накопичувального фонду за кожного працівника, то до набрання чинності закону про запровадження перерахування частини страхових внесків до Накопичувального фонду не потрібно заповнювати ознаку доходу «133» у додатку 4ДФ.
Чи показувати в 4ДФ аліменти?
Аліменти, що виплачуються роботодавцем (за рахунок працівника) конкретній фізособі згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін відображаються у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «140». Як і раніше, для цього вам буде потрібно знати ІПН отримувача аліментів.
Суми утриманих підприємством аліментів з фактичного заробітку (доходу) працівника на підставі постанови виконавця, які перераховані на рахунок виконавчої служби для подальшої їх виплати стягувачу, відображаються в додатку 4ДФ теж за ознакою доходу «140» із зазначенням реєстраційного номера облікової картки стягувача.
Показали виплату доходу, а його потім повернули. Що в 4ДФ?
У разі повернення суми попередньої оплати при розірванні договору, яка була відображена суб’єктом господарювання у Розрахунку за попередній квартал, суб’єкт господарювання зазначає таку суму повернення з від’ємним значенням у складі податкового розрахунку за будь-який наступний податковий період, протягом якого відбулося таке повернення коштів.
Виплачуємо дохід підприємцям. Що в 4ДФ?
Такий дохід треба показувати в 4ДФ. Проте є три варіанти.
Якщо ФОП на загальній системі оподаткування.
Пункт 177.8 ПКУ говорить: під час нарахування (виплати) ФОП доходу від здійснення підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують ПДФО (а, значить, і ВЗ), якщо ФОП, який отримує такий дохід, надав копію документу, що підтверджує його державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.
Якщо ФОП на єдиному податку.
Тут податківці роблять цікавий висновок. З метою виконання положень п. 177.8 ПКУ, незалежно від обраної системи оподаткування, єдиним документом, що підтверджує державну реєстрацію фізичної особи як суб’єкта підприємницької діяльності є витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. От і відповідь, копію якого саме документа має надати ФОП-«загальник». Але цього ж податківці вимагають і від ФОП-«єдинника».
Одночасно, якщо для суб’єкта господарювання, який здійснює виплату доходів фізичній особі – підприємцю, важливе підтвердження перебування такої особи на спрощеній системі оподаткування, обліку і звітності з причин, не пов’язаних з виконанням положень п. 177.8 ПКУ, таким документом є витяг з реєстру платників ЄП.
Для податкового агента і ФОП-«єдинника» підтвердження статусу важливе. Адже платники єдиного податку позбавлені від обов’язку сплачувати ПДФО (а отже, і ВЗ) зі своїх підприємницьких доходів (пп. 2 п. 297.1 ПКУ). Тому, ФОП-«єдинник» має надати 2 документи.
Якщо ФОП не надає документів.
В такому випадку – жодних пільг, і податковий агент утримує з доходів підприємця ПДФО та ВЗ.
Звісно, все це треба показати в 4ДФ:
таких ФОП ми не враховуємо при заповненні графи 4 додатку 4ДФ. Адже в цій графі під назвою «Працювало за цивільно-правовими договорами» проставляється кількість працівників, які працюють за цивільно-правовими договорами у звітному періоді, по яких здійснюється нараховування доходу за ознакою доходу «102»;
а сума винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) на користь таких фізичних осіб – підприємців, відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».
Ускладнюємо ситуацію: доход ФОП платить працівник під час виконання цивільно-правових дій за дорученням роботодавця або під час відрядження. Чи треба відображати такий дохід в 4ДФ і вимагати від ФОП документів, про які йшлося вище?
Податківці в «ЗІР» наполягають: у разі виплати доходів на користь самозайнятих осіб (фізичних осіб – підприємців та осіб, що проводять незалежну професійну діяльність) найманим працівником, який здійснює цивільно-правові дії від імені та за рахунок суб’єкта господарювання, такий суб’єкт господарювання, як податковий агент повинен відобразити в Розрахунку вищезазначену виплату доходу.
А от щодо відрядження у них чомусь інша думка: оскільки юридична особа лише компенсує витрати працівника на відрядження, то відображати в додатку 4ДФ до Розрахунку сплату працівником коштів за надані під час відрядження фізичною особою – підприємцем послуги, така юридична особа не зобов’язана.
Де тут логіка, не зрозуміло. Але, оскільки це лише роз’яснення в «ЗІР», тим, хто не бажає показувати в 4ДФ доходи, виплачені ФОП під час відряджень, радимо подбати про власну ІПК з цього приводу. Адже жодної норми в Порядку № 4, яка б звільняла від такого відображення, немає.
Надали ФОП або звичайній фізособі позику. Чи є різниця у відображенні в 4ДФ?
Ні, немає. Адже позика не належить до підприємницьких доходів, тож, відображати її треба за окремими правилами
Основна сума поворотної фінансової допомоги (позики), яка надається суб’єктом господарювання фізичній особі – підприємцю або фізичній особі, відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «197».
Зверніть увагу: основна сума поворотної фінансової допомоги, яка повертається фізичній особі – підприємцю або фізичній особі, відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «153».
І ще: сума безповоротної фінансової допомоги, наданої фізичній особі – підприємцю (в т.ч. фізичній особі – підприємцю – платнику єдиного податку) не є доходом від провадження підприємницької діяльності такої особи та в додатку 4ДФ відображається за ознакою доходу «126».
Платимо звичайній фізособі орендну плату. Що в 4ДФ?
Це оподаткований дохід, а отже, його обов’язково треба показати в 4ДФ.
Цікавою тут буде лише ознака доходу.
Як і раніше, якщо йдеться про оренду нерухомого майна (будівлі, споруди, квартири, їх частини тощо), ознака доходу
Зверніть увагу, якщо йдеться про оренду землі:
під «106» ознакою доходу відображається дохід від надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду;
під «195» ознакою доходу відображається дохід від надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю в лізинг, оренду, суборенду, емфітевзис;
під «196» ознакою доходу відображається дохід від надання майна (крім земельної частки (паю), земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю) в оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування).
Якщо йдеться оренду рухомого майна (транспортного засобу, меблів, оргтехніки, обладнання тощо), ознака доходу «127».
Ускладнюємо ситуацію: а якщо крім орендної плати орендар ще й компенсує комунальні платежі?
В такому випадку податківці радять: податковий агент – орендар у додатку 4ДФ до Розрахунку суму сплачених комунальних платежів за спожиті ним комунальні послуги, яка згідно договору оренди не включається до орендної плати, та відшкодовується фізичній особі – орендодавцю, відображає як дохід отриманий у вигляді додаткового блага за ознакою «126».
Отже, якщо така компенсація за договором є складовою орендної плати, то відображати її окремо не треба. Вона показуватиметься загальною сумою із решта складових орендної плати.
А от якщо така компенсація сплачується як окремий платіж (особливо, якщо за окремим договором), то і відображати її треба буде окремо.
І ще: сума орендної плати, що перераховується юридичною особою (фізичною особою – підприємцем) іншій фізичній особі – підприємцю (уповноваженій особі), яка виконує представницькі функції стосовно надання майна в оренду фізичною особою – нерезидентом за договором оренди нерухомого майна, відображається в додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».
Відправили людину у відрядження. Що в 4ДФ?
Як і раніше в 1ДФ, в додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «118» відображаються лише кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт, які надміру витрачені та не повернуті в установлені законодавством строки.
Тобто, видачу авансу або компенсацію понесених витрат відрядженому показувати в 4ДФ не треба. Відображаються лише оподатковані надміру витрачені кошти.
Нагадаємо, що до таких коштів слід застосувати норми п. 164.5 ПКУ. Тобто, база оподаткування ПДФО для них визначається шляхом множення суми таких коштів на коефіцієнт 1,21951. І саме в такому збільшеному вигляді ці кошти треба показати в 4ДФ.
Зробили фізособі подарунок. Що в 4ДФ?
Вартість подарунків, наданих фізичній особі не в грошовій формі юридичною особою або фізичною особою – підприємцем, яка у розрахунку на місяць не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного податкового року, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та у додатку 4ДФ до Розрахунку відображається за ознакою доходу «160».
В 2021 році така неоподаткована вартість становить 1500 грн.
Якщо вартість подарунків перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення оподатковується ПДФО як додаткове благо з урахуванням положень п. 164.5 ПКУ. Тобто, база нарахування ПДФО буде визначатися як сума перевищення, помножена на коефіцієнт 1,21951.
Сума такого перевищення (помножена на коефіцієнт) відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «126».
Надали фізособі нецільову благодійну допомогу. Що в 4ДФ?
Згідно з пп. 170.7.3 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку на доходи фізичних осіб протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (у 2021 році – 3180 гривень).
Сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі та, що перевищує встановлений граничний розмір, у додатку 4ДФ до Розрахунку відображається за ознакою доходу «169».