Про важливі моменти запровадження податкової амністії в Україні розповіла начальник Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Галина Феденко
Податкова амністія – це одноразове (спеціальне) добровільне декларування, яке проводиться в Україні з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року.
Оскільки воно триває лише два місяці, у громадян виникає безліч запитань з цього приводу.
Основний принцип його проведення – добровільність. Держава не може примусити громадян задекларувати свої активи. Це надане людині право, а не обов’язок.
Оскільки в Україні податкову амністію запроваджено вперше, у порівнянні з іншими країнами світу, де вона запроваджувалась неодноразово, виникає потреба у висвітленні її аспектів.
Для кого це корисно?
Для тих, хто свого часу зібрав статок, не сплативши податки за певних обставин, та хотів би вивести їх з тіні в законний обіг.
Такі громадяни можуть легалізувати свої активи, подавши одноразову (спеціальну) добровільну декларацію та сплативши одноразовий збір. Держава дає можливість повернути гроші та інші активи у прозорий легальний обіг.
Збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування – це одноразовий обов’язковий платіж, розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору та відображається ним в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.
Наголошую, що в одноразовій добровільній декларації вказувати джерело походження об’єктів декларування не потрібно.
Якщо у громадян немає потреби легалізовувати свої статки, ніхто не примушуватиме проходити процедуру податкової амністії .
Для чого це потрібно?
Якщо в майбутньому фізична особа матиме намір придбати високовартісні активи, будь-то будинок, квартиру, дороге авто чи інше, в такому випадку вона може зіткнутися з «незручними» для неї питаннями. Наприклад: чи за легальні доходи здійснюється така покупка; чи були в людини офіційні кошти на таке придбання та інше. Йдеться про подальше впровадження методів контролю за витратами. Відповідний законопроект наразі в розробці. Він надасть державі право запитати у своїх громадян про походження великих статків.
У разі якщо людина, яка мала право на податкову амністію, не скористалась наданою можливістю, або свідомо ухилилась від добровільного декларування, їй доведеться оподатковувати свої активи за “повною” ставкою та нести відповідальність у встановленому законодавством порядку.
Про активи, які можна декларувати.
Це активи, які перевищують передбачені законом норми, а це 400 тис.грн, та бажання платника вийти з тіні. Податкова амністія передбачає, що держава визнає, що ці кошти можна легально використовувати, і не ставить запитань, а чи сплачені з них податки за умови, що заявлені активи не вкрадені, не отримані як хабар чи отримані злочинним шляхом а, наприклад, отримані від ведення незареєстрованої підприємницької діяльності, зарплат «у конвертах» чи заробітків за кордоном.
За таких умов фізична особа, яка має право на таке декларування, гарантовано звільняється від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності.
Щодо запроваджених ставок збору.
За підсумками поданої декларації, яка подається особисто декларантом за встановленою формою виключно в електронній формі через вебпортал Державної податкової служби, необхідно сплатити одноразовий збір.
Звертаю увагу на те, що розміри ставок збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування значно нижчі, ніж скажімо, податок на доходи фізичних осіб, який становить 18 відсотків. Варто також зазначити, що декларант звільняється від сплати військового збору.
Так, для оподаткування застосовуються такі ставки збору: 5% – загальна ставка для активів, що зареєстровані в Україні, 9% – для закордонних активів, 2,5% – для декларування активів у вигляді облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).
Законодавчо передбачена можливість розстрочення сплати трьома рівними частинами, проте так звані альтернативні ставки трохи вищі: 6%, 11,5%, 3% відповідно.
Виникають питання щодо захисту інформації, зазначеної в поданій декларації. Чи може бути вона розголошена?
Законодавчо передбачено, що відомості, які надані платниками у відповідних одноразових (спеціальних) добровільних деклараціях та доданих до них документах, є конфіденційною інформацією та не підлягають розголошенню без письмової згоди декларанта. Винятком є випадки за ознаками злочину, коли це прямо передбачено законами або рішенням суду.
Одноразові добровільні декларації, а також інформація, зазначена в них, не може бути використана в розслідуваннях та/або перевірках стосовно декларанта, а також як докази у кримінальних провадженнях, справах про адміністративні правопорушення, цивільних та адміністративних справах.
Слід зазначити, що з боку контролюючих органів здійснюватиметься лише камеральна перевірка щодо виявлення арифметичних та логічних помилок впродовж 60 календарних днів, які настають за днем подання декларації.
У разі виявлення помилки або неточності заповнення декларації, платника буде проінформовано та запропоновано виправити помилки. Після цього громадянин матиме 20 календарних днів для подання уточнюючої декларації.
Але, у разі якщо платник відмовляється це робити, то декларація просто буде вважатися не прийнятою.
«Поки держава надає можливість легалізувати свої статки, кращий варіант – подати одноразову добровільну декларацію, заплатити невеликий збір і амністувати свій капітал. Виведіть з тіні свої активи та без застережень використовуйте їх у майбутньому!», – наголосила Галина Феденко.