Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків повідомляє, що відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відс. від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст. 39 ПКУ або при визначенні бази оподаткування відповідно до п.п. 141.9 прим. 1.3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ у разі здійснення контрольованих операцій, якщо їх умови не відповідають принципу «витягнутої руки» у строк не пізніше 01 жовтня року, наступного за звітним;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відс. від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків, зокрема, подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у п. 50.1 ст. 50 ПКУ, не застосовуються.
Пунктом 50.2 ст. 50 ПКУ встановлено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.
Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 4 затверджено уніфіковану форму Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок) для усіх суб’єктів господарювання, які зобов’язані нараховувати та сплачувати частину чистого прибутку (доходу) або дивіденди, нараховані на державну частку до державного бюджету.
Самостійне виправлення помилок здійснюється шляхом уточнення показників у складі Розрахунку за поточний звітний (податковий) період (звітний або звітний новий) з поданням додатка ВП або шляхом подання уточнюючого Розрахунку.
При цьому у полі 1 заголовної частини Розрахунку проставляється відповідна відмітка. У разі подання уточнюючого Розрахунку заповнюється також поле 4 його заголовної частини, в якому проставляється відмітка відповідного податкового (звітного) періоду, що уточнюється («І квартал», «Півріччя», «Три квартали», «Рік») та зазначається відповідний рік.
Якщо виправлення помилок здійснюється у звітному (звітному новому) Розрахунку за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено помилки, то в додатку ВП до Розрахунку платник податку відображає правильні показники за податковий період, який уточнюється, та порівнюючи їх з відповідними рядками Розрахунку, що уточнюється, визначає суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання, що підлягає сплаті звітного (податкового) періоду, що уточнюється, штрафу та пені. В Розрахунку за звітний податковий період, наступний за періодом, за який було здійснено виправлення, відображаються показники з урахуванням проведених виправлень.
Показники Додатка ВП відображаються у двох таблицях:
показники таблиці 1 аналогічні показникам основного Розрахунку та відображають дані виправлених показників за звітний (податковий) період, що уточнюється;
показники таблиці 2 відображають результати виправлення помилок, дані з яких переносяться до рядків 14 – 16 Розрахунку (сума збільшення (зменшення) податкового зобов’язання з частини чистого прибутку (доходу)/дивідендів на державну частку звітного (податкового) періоду, що уточнюється (позитивне (від’ємне) значення), сума штрафу та пеня відповідно).
У разі зміни Кабінетом Міністрів України базового нормативу відрахування частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку після встановленого ПКУ строку подання Розрахунку за відповідний звітний (податковий) період, то виправлення податкового зобов’язання замість таблиці 2 здійснюється у таблиці 3, дані з якого переносяться до рядка 18 Розрахунку.
Якщо виправлення проводиться в уточнюючому Розрахунку, то додаток ВП до Розрахунку не заповнюється. На підставі порівняння вірних показників такого Розрахунку та Розрахунку, що уточнюється, заповнюється частина «Виправлення помилок(ки)» (рядки 14, 16, 17) або частина «Виправлення, пов’язані зі зміною базового нормативу відрахування» (рядок 18).
При цьому платники податку мають право подати доповнення до такого Розрахунку, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною його частиною. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі (п. 46.4 ст. 46 ПКУ).