Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з ВПП нагадує, що правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996).
Статтею 2 Закону № 996 встановлено, що підприємства (крім бюджетних установ) можуть належати до мікропідприємств, малих, середніх або великих підприємств, а також визначено критерії, за якими підприємства відносяться до відповідної категорії.
Форма балансу, який складається відповідно до національних та міжнародних стандартів, визначена Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 зі змінами та доповненнями (форма № 1). Мікропідприємства, малі підприємства, які визнані такими відповідно до Закону № 996, непідприємницькі товариства, представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності та підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства, використовують форми балансу затверджені Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.01.2011 № 25) зі змінами та доповненнями (форма № 1-м або № 1-мс). Суб’єкти бухгалтерського обліку в державному секторі при складанні балансу застосовують норми Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку у державному секторі 101 «Подання фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2009 № 1541 зі змінами та доповненнями (форма № 1-дс). Банки подають форму балансу визначену Інструкцією про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24 жовтня 2011 року № 373 зі змінами та доповненнями.
Згідно з частиною першою ст. 8 розд. ІІІ Закону № 996 бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.
Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію (частина третя ст. 13 розд. IV Закону № 996).
Частиною п’ятою ст. 14 розд. IV Закону № 996 визначено, що у разі ліквідації підприємства ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс та у випадках, передбачених законом, публікує його протягом 45 днів після затвердження.
Відповідно до частини восьмої ст. 111 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред’явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.
Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи (частина п’ята ст. 105 ЦКУ).
Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання податковим органам (частина одинадцята ст. 111 ЦКУ).
Враховуючи те, що окремої форми для ліквідаційного балансу не встановлено, то ліквідаційний баланс складається:
юридичними особами усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ) за формою № 1;
мікропідприємствами, малими підприємствами, які визнані такими відповідно до Закону № 996, непідприємницькими товариствами, представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності та підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства, за формою № 1-м або № 1-мс;
суб’єктами бухгалтерського обліку в державному секторі за формою № 1-дс;
банками за формою затвердженою Інструкцією № 373.
При цьому ліквідаційний баланс подається до органу ДПС за основним місцем обліку платника після його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.