1. Яким чином ФОП на загальній системі оподаткування, яка звільнена від сплати єдиного внеску, може відкоригувати відображені в графі 8 Типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, суми єдиного внеску, сплаченого за місяці звітного року, в яких дохід не отримувався, та які не будуть задекларовані у звітності по єдиному внеску?
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування встановлено ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), відповідно до п. 177.2 якої об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем, визначений п. 177.4 ст. 177 ПКУ.
Так, згідно з п.п. 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування, належать, зокрема, суми єдиного внеску у розмірах і порядку, встановлених законом.
Згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.
Фізична особа – підприємець у графі 8 «Витрати зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, платежів, за одержання ліцензій, дозволів» Типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат (далі – Типова форма), відображає суми єдиного внеску по факту їх сплати, за умови документального підтвердження, за місяці, в яких дохід не отримувався та за які вона звільнена від сплати єдиного внеску.
Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування, яка звільнена від сплати єдиного внеску, може відкоригувати включені до витрат від здійснення господарської діяльності суми єдиного внеску, сплаченого за місяці звітного року, в яких дохід не отримувався, та які не будуть задекларовані у Додатку ЄСВ 1 до податкової декларації, шляхом відображення їх загальною сумою з від’ємним значенням в графі 8 Типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, за підсумками звітного (податкового) року.
2. Чи заповнює ФОП на загальній системі оподаткування графи 8 та 9 Типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, у разі понесення витрат, якщо дохід протягом робочого дня не отримувався?
Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування є чистий оподаткований дохід, тобто різниця між загальним оподаткованим доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Пунктом 177.10 ст. 177 ПКУ визначено, що фізичні особи – підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма), та Порядку її ведення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 (далі – Порядок № 261).
Згідно з п. 1 розд. І Порядку № 261 на підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.
Фізичні особи – підприємці заносять до Типової форми інформацію про документально підтверджені витрати, пов’язані з господарською діяльністю, у порядку, встановленому п.п. 6 п. 1 розд. ІІ Порядку № 261, де, зокрема:
– у графі 8 «витрати зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, платежів, за одержання ліцензій, дозволів» відображається сума податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, платежі, сплачені за одержання ліцензій, іншого документа дозвільного характеру, які пов’язані з господарською діяльністю;
– у графі 9 «інші витрати, пов’язані з одержанням доходу/провадженням незалежної професійної діяльності» Типової форми відображається сума інших витрат, пов’язаних з одержанням доходу.
Враховуючи викладене, якщо фізична особа – підприємець не отримувала протягом робочого дня дохід від підприємницької діяльності, при цьому понесла витрати, безпосередньо пов’язані з одержанням доходу та витрати зі сплати податків та зборів, то вона, за підсумками робочого дня заповнює графи 8 та 9 Типової форми.
3. По якому з реквізитів платіжного доручення «Код платника» чи «Призначення платежу» здійснюється облік надходжень податків, зборів, платежів, сплачених на бюджетні рахунки, в ІКП?
Відповідно до п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 зі змінами та доповненнями (далі – Інструкція) платіжне доручення – розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.
Вимоги щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, їх реєстрів та відомості наведено у додатку 9 «Указівки щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, їх реєстрів та відомості» до Інструкції.
Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок)
Відповідно до п. 1 розд. І Порядку одним з реквізитів «Призначення платежу» розрахункового документа, який заповнюється платником є податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті або запис про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії).
Облік надходжень за податками, зборами, платежами, сплачених на бюджетні рахунки, в інтегрованій картці платника здійснюється автоматично відповідно до заповнених реквізитів «Призначення платежу» платіжного доручення.