Нарахування зарплати з 1 січня 2023: як зміниться та що з її оподаткуванням?

Нагадаємо, що 23 листопада В. Зеленський підписав Закон про Держбюджет-2023. За ним розмір мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму з 1 січня становитиме 6700 грн та 2589 грн (загальний показник). Закон набирає чинності з 1 січня 2023 року.

 

Нові розміри

З 1 січня 2023 року розмір мінімальної зарплати становитиме:

• у місячному розмірі — 6700 грн;
• у погодинному розмірі — 40,46 грн.

Зверніть увагу! мінімальна зарплата залишиться на рівні жовтня 2022 року і не змінюватиметься протягом всього 2023 року.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2023 року становитиме 2684 грн.

Тобто обидва ці показники не зміняться. Але це не означає, що в оплаті праці і в її оподаткуванні теж нічого не зміниться.

 

Оплата праці з січня 2023 року

Статтею 3-1 Закону про оплату праці встановлено основні вимоги та умови щодо оплати праці працівників.

По перше, розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. Але при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються:

• доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та понаднормовий час, роз’їзний характер робіт,
• премії до святкових і ювілейних дат.

По друге, відповідно, всі решта складових зарплати працівника (окрім тих, що згадані в п. 1) — враховуються!

По третє, працівнику мають нарахувати всі складові його заробітної плати. Якщо отримана в результаті нарахована заробітна плата (за мінусом виключень з першого правила) менша за розмір мінімальної заробітної плати, має бути проведена доплата до її рівня.

По четверте, якщо працівник не виконує місячну норму праці, мінімальний розмір оплати його праці виконується пропорційно до виконаної норми праці.

І насамкінець: будь-які суми середнього заробітку не враховуються до заробітної плати для забезпечення її мінімального рівня.

На оплату праці впливає і розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Адже згідно із ст. 6 Закону про оплату праці, мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

У 2023 році він не може бути меншим ніж 2684 грн.

Втім, при погодинній оплаті праці працює інше правило: погодинну ставку для посади працівника слід встановлювати не нижче за розмір мінімальної зарплати у погодинному розмірі. Тобто при такій формі оплати працівникові встановлюється не оклад в розмірі не меншому за 2684 грн на місяць, а годинна тарифна ставка не менше ніж 40,46 грн за годину.

Однак все ж таки більшість роботодавців (якщо вони не є бюджетниками) у січні штатні розписи можуть не змінювати, оскільки розмір мінімальної місячної зарплати залишиться на рівні жовтня 2022 року. А роботодавці, які не бажають здійснювати обов’язкову доплату, вже встановили оклади на рівні мінімальної зарплати 6700 і вище. Їм простіше, щоб оклад дорівнював не прожитковому мінімуму, а мінімальній зарплаті.

А приклади документів, якими оформлюються такі зміни, ви можете знайти у порадах від Держпраці. 

 

Вплив зміни розміру мінімальної зарплати на відпусткові

Звісно, що зростання розміру зарплати працівника в довгостроковій перспективі збільшить і його відпусткові. Оскільки вони рахуються на підставі середньої зарплати, яка визначається за даними за попередні 12 місяців. Але іноді відпусткові рахуються просто з розміру мінімальної зарплати!

Не завжди, але у певних ситуаціях і випадках слід пам’ятати про прив’язку середньої зарплати за Порядком №100 до розміру МЗП.

Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з посадового (місячного) окладу.

Якщо розмір посадового окладу менший від передбаченого законодавством  розміру мінімальної заробітної плати, середню зарплату слід розраховувати з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору (п. 4 Порядку №100).

 

Вплив зміни розміру мінімальної зарплати на лікарняні та декретні

А ось тут без використання розміру мінімальної зарплати жодному роботодавцю не обійтися.

Правило перше: сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї), а також допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами з розрахунку на місяць не має перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ (ч. 3 ст. 24, ч. 2 ст. 26 Закону №1105). А вона залежить від розміру мінімальної зарплати.

З 1 жовтня і до кінця 2023 року ця база становить: 6700 х 15 = 100500 грн!

Отже, максимальний розмір лікарняних і декретних для працівника (за всіма місцями роботи сукупно) становитиме 100500 грн.

Це треба враховувати вже першому роботодавцю, який рахуватиме суму лікарняних або декретних — за основним місцем роботи.

Що ж до сумісників, то з метою виконання цього правила для них (якщо вони бажають отримати ці виплати) встановлено вимогу.

За сумісництвом працівник повинен надати довідку з основного місця роботи про розрахунок середньої зарплати, яка була використана для нарахування лікарняних та декретних (п. 30 Порядку № 1266).

Правило друге: декретні мають мінімальний розмір.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону №1105 сума допомоги по вагітності та пологах з розрахунку на місяць не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Правило третє. Якщо страхового стажу за останній рік замало, лікарняні та декретні нараховуються із прив’язкою до мінімальної зарплати.

Якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку застрахована особа має страховий стаж менше ніж 6 місяців:

• допомога з тимчасової непрацездатності обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але з розрахунку на місяць не вище за розмір МЗП, встановлений законом у місяці настання страхового випадку (у 2023 р. — 220,11 грн (цей показник уже змінився у жовтні 2022 р);
• допомога у зв’язку з вагітністю та пологами обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але з розрахунку на місяць не вище від двократного розміру МЗП, встановленого законом у місяці настання страхового випадку (у 2023 р. — 440,20 грн (показник змінився у жовтні 2022 р.) (ч. 4 ст. 19 Закону №1105).

Відобразимо це у зручній таблиці (див. таблицю 1).

Таблиця 1

Обмеження лікарняних та декретних, якщо страховий стаж застрахованої особи менший ніж 6 місяців

30,44 — що це за величина та коли її застосовувати? Це середньомісячна кількість календарних днів у році (з Порядку №1266): у разі коли страхові виплати призначаються виходячи з розміру середньомісячної заробітної плати (доходу), середньомісячна заробітна плата (дохід) обчислюється шляхом множення середньої заробітної плати (доходу) за один календарний день на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

 

Єдиний соцвнесок у 2023 році

Мінімальний страховий внесок з ЄСВ нерозривно пов’язаний з розміром мінімальної зарплати. Тому з жовтня 2022 року він становить 1474 грн. Звісно, що актуально для ставки ЄСВ 22%, якщо ставка менша, то і платити ЄСВ доведеться менше.

Максимальна база для нарахування ЄСВ жовтня 2022 р. і до закінчення 2023 р. — 100500 грн.

Тож нараховуючи зарплату основному працівникові, який не є особою з інвалідністю потрібно буде сплачувати ЄСВ не нижче ніж 1474 грн.

Що ж до максимальної суми ЄСВ, яку потрібно буде сплачувати весь 2023 рік, то вона становить 22110 грн.

Наприклад, якщо у працівника нарахована зарплата (або винагорода за договором ЦПХ) становить 110000 грн, то, починаючи з жовтня за таких умов слід нараховувати ЄСВ у розмірі 22110 грн (100500 х 22%).

Нагадаємо! Згідно зі ст. 1 Закону про ЄСВ мінімальний страховий внесок — це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Не нижче від мінімального страхового внеску потрібно сплачувати ЄСВ за ставкою 22% за основних працівників.

Якщо працівник — сумісник, то 22% ЄСВ застосовується до його фактичної зарплати.

У разі нарахування ЄСВ на зарплату працівників — осіб з інвалідністю всім роботодавцям слід застосовувати ставку 8,41% до фактичної суми нарахованої зарплати.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) працівникам, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, ставка єдиного внеску, встановлена частиною п’ятою ст. 8 Закону №2464 застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

 

ПДФО та ВЗ у 2023 році

Ось тут ключові показники будуть оновлені. Адже показники, пов’язані з оподаткуванням як зарплати (лікарняних), так й інших доходів фізосіб (добових, подарунків, нецільової благодійної допомоги, вартості навчання тощо) прив’язані до розміру мінімальної зарплати або прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня.

 

Податкова соцпільга у 2023 році

Згідно з пп. 169.1.1 ПКУ, податкова соціальна пільга надається для будь-якого платника податку в розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (з розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року.

Отже, у 2023 році її базовий розмір (100%) становитиме: 2684 грн х 50% = 1342 грн.

Відповідно до абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ, податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує певний поріг — суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Отже, у 2023 році цей поріг становитиме: 2684 грн х 1,4 = 3760 грн.

При цьому деякі категорії працівників, як і раніше, матимуть право на застосування ПСП у підвищеному розмірі. Докладніше про все це — у таблиці 2.

Таблиця 2

Розмір ПСП і граничний розмір доходу для її застосування у 2023 році

Як бачимо, цифри змінилися. Але порядок надання податкової соціальної пільги залишився без змін.

Розгляньмо на прикладах, як надаватиметься ПСП у 2023 році.

Приклад 1 ПСП не застосовується. Працівникові нараховано мінімальну зарплату за місяць у розмірі 6700 грн. Яку суму заробітної плати отримає працівник на руки у січні 2023 р.?

Розмір військового збору: 6700,00 х 1,5% = 100,5 грн.

Визначаємо розмір ПДФО: оскільки зарплата працівника перевищує 3760,00 грн, він не має права на отримання ПСП.

Тож розмір ПДФО: 6700,00 х 18% = 1206,00 грн.

Розраховуємо суму до виплати: 6700,00 – 100,5 – 1206,00 = 5393,5 грн.

Приклад 2 Працівник має право на застосування ПСП (100%). Працівник працює неповний робочий день. Нарахована зарплата за січень 2023 року становить 3000,00 грн. Яку суму коштів отримає працівник до виплати?

Розмір військового збору: 3000,00 х 1,5% = 45,00 грн.

Визначаємо розмір ПДФО: оскільки зарплата працівника не перевищує 3760 грн, він має право на отримання ПСП у розмірі 1342 грн.

ПДФО: (3000,00 – 1342) х 18% = 298,44 грн.

Розраховуємо суму до виплати: 3000,00 – 45,00 – 298,44 = 2656,56 грн.

Для застосування ПСП працівникові необхідно подати роботодавцю заяву про застосування пільги (п. 4 Порядку №1227). Якщо така заява була подана раніше, подавати її наново у січні 2023 року не потрібно.

Приклад 3. Застосування ПСП на дітей. У матері трьох дітей віком до 18 років сума нарахованої заробітної плати становить 8000,00 грн. Працівниця надала заяву на застосування ПСП згідно з пп. 169.1.2 ПКУ з відповідними документами згідно з Порядком №1227.

Працівниця має право на застосування ПСП підвищеного розміру, позаяк її дохід — 8000,00 грн, що менше ніж 11280 грн (3760,00 грн х 3). Але, якщо мати скористалася цією пільгою, то батько дітей таким підвищеним розміром порогу застосування ПСП не користується (він надається тільки одному з батьків).

Розмір військового збору: 8000,00 х 1,5% = 120,00 грн.

Визначаємо розмір ПДФО: оскільки працівниця утримує трьох неповнолітніх дітей, вона має право на отримання ПСП у розмірі 4026 грн (по 1342 грн на кожну дитину).

ПДФО: (8000,00 – 4026,00) х 18% = 715,32 грн.

Розраховуємо суму до виплати: 8000,00 – 120,00 – 715,32 = 7164,68 грн.

 

Подарунки фізособам

Відповідно до пп. 165.1.39 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (з розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Отже, негрошові подарунки у 2023 році не оподатковуються, якщо їх вартість з розрахунку на місяць становить не більше ніж 1675 грн (25% від 6700 грн).

Якщо вартість подарунків більша, то слід буде оподатковувати тільки суму перевищення.

При цьому базою оподаткування ПДФО буде вартість подарунка, збільшена на відповідний натуральний коефіцієнт (1,21951) за правилами оподаткування негрошових доходів відповідно до п. 164.5 ПКУ.

З метою утримання військового збору такої бази визначати не потрібно. Військовий збір буде утримуватися з оподаткованої ПДФО частини вартості подарунка без застосування натурального коефіцієнта.

 

Вартість навчання

Відповідно до пп. 165.1.21 ПКУ витрати будь-якої юридичної або фізичної особи на навчання іншої фізичної особи не включаються до оподатковуваного доходу останньої за таких умов:

• суми за навчання сплачені на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку;
• розмір неоподатковуваної суми, сплаченої за навчання, становить трикратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня звітного року за кожний місяць навчання.

Отже, у 2023 році отримати оплату за навчання від іншої особи можна буде без сплати ПДФО та ВЗ на суму 20100,00 грн за місяць.

Сума, що перевищує зазначену, підлягатиме оподаткуванню. I позаяк йдеться про негрошовий дохід — із застосуванням «натурального» коефіцієнта за п. 164.5 ПКУ (у 2022 році цей коефіцієнт, як і раніше, становитиме 1,21951).

 

Благодійна допомога

Розмір нецільової благодійної допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у 2023 році становитиме вже 3760,00 грн.

 

Добові під час відрядження

Зростання мінімальної зарплати з 1 січня 2023 року призведе до збільшення суми неоподатковуваних добових по Україні. Але для відряджень за кордон така сума залишається незмінною (див. табл. 3).

Таблиця 3

Неоподатковуваний розмір добових витрат у 2023 році