За якою формою декларації звітуємо за 2022 рік? Як заповнити декларацію у разі вирішення не сплачувати авансові внески з ЄП та ЄСВ? Коли можна не подавати додаток 1?
Форма декларації, за якою звітуємо за 2022 рік
Нагадаємо, що за 2022 рік саме фізособи-”єдинники” І та ІІ груп подають ще “стару” форму декларації. Йдеться про форму деклараії, затверджену наказом Мінфіну від 09.12.2020 № 752.
Як можна подати декларацію?
Податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця подається за вибором платника податків відповідно до п. 49.3 ПКУ в один із таких способів:
- особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Нагадаємо, що війну податківці у 2023 році рекомендують подавати звітність в електронному вигляді. Проте, аварійні та планові відключення електроенергіії, звісно, можуть цьому перешкоджати.
Якщо такої можливості немає, то можна обрати паперовий варіант. Але і тут війна може внести свої корективи. Вам, можливо, слід буде заздалегідь записуватися в чергу на подання, та й не всі ЦОПи наразі працюють за графіками.
Нагадуємо, що в електронному вигляді фізособи-«єдинники» мають подавати декларацію за кодом форми F0103405 (річна – для платників єдиного податку першої та другої груп). Про це свідчить інформація з переліку форм в Е-кабінеті.
Коли звітують «єдинники» І та ІІ груп?
За п. 296.2 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до ДФС декларацію у строк, установлений для річного звітного періоду. Тобто така декларація подається протягом 60 календарних днів після закінчення звітного періоду.
Тому за 2022 рік «єдинники» І та ІІ груп мають подати декларацію до 1 березня 2023 року включно.
Штрафи за неподання або несвоєчасне подання декларації
У випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок під час воєнного стану, він звільняється від відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Це стосується, зокрема, й дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ПКУ.
Тож, ті хто не може відзвітувати через війну, не будуть штрафуватися. Звісно, якщо воєнний стан після лютого 2023 року буде подовжено. І якщо платник повідомить про відсутність можливості подання декларації.
Але нагадаємо й про діючі види штрафів за неподання звітності. Неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків декларації тягне за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. А за ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення – в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Такі розміри штрафів передбачені п. 120.1 ПКУ.
Такі фінштрафи будуть застосовувати до тих, хто можливість подати декларацію мав (або така можливість відновилася), але не виконав свій обов’язок.
А ще є й адмінштраф. Неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо ЄСВ, тягнуть накладення штрафу на ФОП або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від 30 до 40 НМДГ (від 510 грн до 680 грн). Це передбачає ст. 165-1 КпАП. Але на час війни ФОПи від нього звільнені.
Якщо доходу у 2022 році не було, чи обов’язково подавати декларацію?
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої-третьої груп, крім тих, які звільняються від обов’язку сплачувати єдиний внесок за себе, за умови, що вони отримують пенсію за віком або за вислугою років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону №1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, незалежно від того, отримували вони дохід протягом звітного року чи ні, подають Декларацію разом з Додатком 1 за звітний рік. Такий висновок зробили податківці ще влітку 2021 року.
Як складати декларацію?
Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється у зв’язку з відсутністю даних (суми), то в ньому робиться прокреслення.
Декларація, у тому числі в електронній формі, заповнюється українською мовою.
Фізособи–«єдинники» заповнюють декларацію, використовуючи дані з Книги обліку доходів або іншого обраного для себе виду обліку доходів. Декларацію підписує сам підприємець або його представник за довіреністю.
Початок декларації для будь-якого підприємця аналогічний – він передбачає наведення персональної інформації та відомостей про те, за який звітний період подається декларація.
Розділ «Загальна інформація»:
Рядок 01 – вказується тип Декларації «Звітна»;
Рядок 02 – вказується податковий (звітний період) «Рік» та «2021»;
Рядок 03 – заповнюється тільки у разі подання уточнюючої податкової Декларації;
Рядок 04 – вказується контролюючий орган, до якого подається декларація;
Рядок 05 – вказується прізвище, ім’я, по батькові ФОП;
Рядок 06 – вказується податкова адреса (місце проживання) ФОП, електронна адреса та телефон (зазначимо, що ці два реквізити не є обов’язковими);
Рядок 07 – вказується реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта.
Розділ І «Загальні показники підприємницької діяльності»
Рядок 09 – вказується найбільша чисельність працівників. Але з цієї кількості виключаюються працівники, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами, а також для догляду за дитиною до досягнення нею 3 і 6 років та працівників, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Рядок 10 – вказуються види підприємницької діяльності, які здійснювались ФОП у звітному періоді. Зазначається «Код згідно з КВЕД» та «Назва згідно з КВЕД». У цьому рядку слід фіксувати всі види КВЕДів, за якими здійснювалася діяльність у 2022 році. Зокрема, у разі подання звітності в електронному вигляді слід буде додати необхідну кількість рядків для зазначення всіх видів діяльності.
А далі йдуть показники отриманих доходів та самого єдиного податку. І ось вони відображаються кожною групою «єдинників» окремо.
Платники єдиного податку І-ІІ груп в декларації відображають обсяг отриманого доходу та щомісячні авансові внески, визначені та сплачені за п. 295.1 ПКУ. Для цього для І групи передбачено заповнення розділу ІІ декларації, а для ІІ групи – розділу ІІІ декларації.
При цьому сума доходу відображається цілком за звітний період (у цьому випадку – рік), а суми авансових платежів наводяться з поділом за кварталами звітного року.
Але ще у листопаді ДПС надала остаточне розʼяснення щодо необхідності сплати ЄП під час війни, починаючи з квітня 2022 року. Нарешті маємо чітку відповідь: усі «єдинники» 1 та 2 груп незалежно від отримання доходу під час війни (починаючи з квітня 2022 року) мають право не сплачувати ЄП.
Але такі ФОПи 1 та 2 групи, які не сплачували єдиний податок за воєнні періоди, в декларації платника єдиного податку (у разі виникнення обов’язку щодо подання декларації) відображають відсутність щомісячних авансових внесків єдиного податку за відповідний податковий звітний період. Тобто не заповнюється інформація щодо таких періодів, в яких не сплачувались авансові внески з єдиного податку.
Річний дохід відображається двома рядками, залежно від ставки єдиного податку, який до нього застосовується (діюча фіксована ставка відповідної групи або 15%). Усі види доходів, до яких “єдинники” І-ІІ груп повинні застосовувати ставку ЄП 15%, наведені в п. 293.4 ПКУ.
Розділ ІІ «Показники господарської діяльності для платників єдиного податку першої групи»
Вказуються поквартально сплачені щомісячні авансові внески платниками єдиного податку першої групи.
Якщо ФОП вирішив сплачувати з квітня й далі авансовий внесок, то він буде зазначати однакову суму у відповідних графах. Якщо не сплачує, то залишає їх порожними.
Оскільки за місяць 2022 року «єдинник» І групи мав сплатити 248,10 грн, за квартал сума авансових платежів становила 744,30 грн – саме цей показник і слід зазначити у графі щодо кожного кварталу рядка «Щомісячні авансові внески, грн, коп.» розділу ІІ.
Далі у рядку 01 вказується обсяг доходу, отриманий фізособою-«єдинником» І групи за звітний період 2022 року (в грн з коп.). Це той дохід, з якого «єдинник» сплачував податок у фіксованому розмірі. Якщо ж він отримував доходи, наведені в п. 293.4 ПКУ, то загальну їх суму слід зазначити у рядку 02.
Фізособи-«єдинники» ІІ групи, які вирішили сплачувати авансові внески з квітня й далі, заповнюють за таким самим алгоритмом розділ ІІІ.
Але в них суми квартальних авансових внесків будуть іншими: 1300 грн х 3 = 3900 грн.
Суму отриманих в 2022 році доходів слід відображати у рядках 03 та 04.
Чинна форма декларації не передбачає рядків для відображення в ній неоподаткованих доходів підприємця.
Тож, хоча затвердженого Мінфіном порядку складання декларації з єдиного податку не існує, наразі слід дотримуватися правила: в декларації показуємо лише ті суми доходу, з яких сплачується єдиний податок.
Заповнення розділу V «Визначення податкових зобов’язань по єдиному податку» є однаковим для І, ІІ груп.
«Єдинники» І та ІІ груп тільки вказують в ньому у рядку 08 загальну суму доходу за звітний за 2022 рік. Тобто в цей рядок переноситься сума доходу, зазначена у рядку 01 розділу ІІ, рядку 03 розділу ІІІ декларації відповідно.
Відображення в декларації доходів за ставкою 15%
І група «єдинників» такі доходи має відобразити в рядку 02 розділу ІІ, ІІ група «єдинників» у рядку 04 розділу ІІІ. Ці суми доходів також відображаються у розділі V у рядку 08.
Сума нарахованого єдиного податку за ставкою 15% слід зазначити у рядках 09 та 12 розділу V.
Інформація щодо ЄСВ. Зауважимо, за підсумками 2022 року слід заповнити ще рядок 21. В ньому слід зазначити загальну суму ЄСВ, яка підлягає сплаті на небюджетні рахунки, за даними звітного (податкового) періоду. Тобто сюди переноситься сума з рядка “Усього” графи 4 розділу 9 додатку 1.
При цьому податківці вже вказували, що нарахування суми ЄСВ за даними звітного періоду в інтегрованій картці платника здійснюються на підставі показників Додатка 1. Тому у разі невідображення суми єдиного внеску у рядку 21 Декларації не потрібно подавати уточнюючу Декларацію.
Коли треба сплатити декларований єдиний податком?
«Єдинники» І-ІІ груп мають власні строки сплати податку (авансовими внесками), тому подання декларації і сплата єдиного податку для них не пов’язані між собою.
Але за п. 295.7 ПКУ єдиний податок, нарахований за перевищення граничної суми (обсягу) доходу (який встановлений для певної групи п. 291.1 ПКУ), сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Коли додаток 1 до декларації не подається?
Фізособи-«єдинники» I – III груп, які мають основне місце роботи та за яких роботодавцем сплачено ЄСВ у розмірі не меншому від мінімального страхового внеску за всі календарні місяці звітного періоду, Додаток 1 до Декларації не заповнюють та не подають. Про це ми писали тут.
Також додаток 1 не подається пенсіонерами та особами з інвалідністю. Але у разі самостійного (навіть помилкового і зайвого!) визначення для себе бази нарахування єдиного внеску, такі особи подають Додаток 1 до Декларації, а значення рядка «Усього» графи 4 розд. 9 відображають у рядку 21 розд. VII Декларації.
Додаток 1 та війна
Тимчасово, із 1 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та ще 12 місяців після припинення або скасування воєнного стану, ФОП, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати ЄСВ за себе (п. 9-19 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ). При цьому положення абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ щодо таких періодів для таких осіб не застосовують.
Проте такими особами розрахунок ЄСВ у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому ЄСВ не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався. Тобто в такому випадку за 2022 рік слід подати додаток 1, але в ньому вказати нарахування та сплату за січень-лютий 2022 року.
Як заповнити додаток 1 до річної декларації?
Додаток 1 має 4 типи (звітний, звітний новий, уточнюючий і довідковий) вони наводяться у рядках 01-04.
Проте в ньому є ще один із типами – це рядок 5, але у ньому проставляють позначку «х» лише у спеціальних випадках:
- якщо йдеться про ліквідаційну декларацію, то в рядку 5 проставляють позначку «х» в графі «після припинення». При цьому такі платники одночасно проставляють у рядку 6 дату державної реєстрації припинення;
- для призначення пенсії зазначається тип декларації «Звітна» або «Звітна нова» з додатковою позначкою «Довідкова». При цьому платники одночасно проставляють позначку у розділі 5 тип форми «призначення пенсії». Тип декларації «Уточнююча» при поданні Додатку 1 для призначення пенсії не застосовується;
- позначка у графі «перехід на сплату інших податків і зборів» проставляється підприємцями, які перейшли на загальну систему оподаткування. При цьому такі платники одночасно проставляють позначку у розділі 8 – період перебування на спрощеній системі оподаткування;
- для призначення матеріального забезпечення, страхових виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням платником обов’язково зазначається тип декларації «Звітна» або «Звітна нова» з додатковою позначкою «Довідкова». При цьому платники одночасно проставляють позначку у рядку 5 тип форми «призначення матеріального забезпечення, страхових виплат». Тип декларації «Уточнююча» при поданні Додатку 1 для призначення матеріального забезпечення, страхових виплат не застосовується.
Перш ніж перейти до табличної частини Додатку 1, не забудьте в інформації про себе вказати код застрахованої особи (рядок 8.1). Для всіх ФОП-«єдинників» він буде однаковим (тому, навіщо вони його зазначають у цьому додатку, це велика таємниця): «6» – фізична особа – підприємець на спрощеній системі оподаткування.
У табличній частині наводяться доходи підприємця у розрізі місяців року. Про відповідність даних Додатку 1 і даних основної частини декларації у формі нічого не сказано. І це зрозуміло, адже ФОП-«єдинники» самостійно визначають базу нарахування ЄСВ, і вона ніяк не залежить від суми фактично отриманого ними доходу.
У підкатегорії 107.01.07 “ЗІР” податківці зазначили, що ФОП – платниками єдиного податку першої – третьої груп, які є платниками ЄСВ, заповнюють розд. 9 додатка 1 у складі річної декларації:
- у графі 2 «Самостійно визначена сума, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини» – в рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається самостійно визначена сума доходу, яка не може бути меншою за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, та не більшою максимальної величини бази нарахування єдиного внеску;
- у графі 3 «Розмір єдиного внеску» зазначається ставка єдиного внеску 22%;
- у графі 4 «Сума нарахованого єдиного внеску» відображається сума єдиного внеску, розрахована шляхом множення суми, зазначеної у графі 2, на розмір єдиного внеску в розрізі кожного місяця, зазначений у графі 3.
Усі графи заповнюються в розрізі календарних місяців.
Показники граф 2 та 4 підсумовуються у рядку «Усього».
Окремі нюанси заповнення додатку 1 у разі звільнення від сплати ЄСВ
Податківці у підкатегорії 107.01.07 “ЗІР” наводили тільки правила заповнення розд. 9 додатку 1 до декларації для фізосіб-«єдинників» І групи через їхнє звільнення від ЄСВ за січень-травень 2021 року через карантин.
Зокрема, в таких випадках у графах 2, 3, 4 розд. 9 Додатка 1 до декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця в розрізі рядків січень, лютий, березень, квітень, травень звітного 2021 року – треба було проставляти нулі. Тож можна скористатися цим же алгоритмом у разі несплати ЄСВ через воєнну пільгу.
ФОПи-працівники, які звільнені від ЄСВ, але через несплату роботодавцями нарахованого ЄСВ, або сплати у розмірі менше мінімального, мали сплачувати його самостійно за відповідні місяці, мають також заповнити додаток 1.
При цьому за місяці, за які роботодавцем сплачено єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску, у графі 2 розд. 9 Додатка 1 в паперовому вигляді проставляються прочерки, в електронному варіанті – поля залишаються незаповненими.
Як виправити дані після звітування за 2022 рік?
Платник ЄСВ може виправити показники сум нарахованого доходу та сум нарахованого єдиного внеску у разі виправлення самостійно виявлених помилок, за податкові періоди починаючи з 2021 року, шляхом подання Додатка 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1) з типом форми «Уточнююча».
При цьому в Додатку 1 обов’язково заповнюються всі рядки та колонки розд. 9 «Визначення сум нарахованого єдиного внеску», де вказуються правильні показники з врахуванням виявлених помилок, за період, визначений у графі 8 «Період перебування фізичної особи – підприємця на спрощеній системі оподаткування».
Для визначення уточнених зобов’язань зі сплати єдиного внеску заповнюється розд. 10 «Визначення зобов’язань із сплати єдиного внеску у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок» Додатка 1, в якому:
- у рядку 1 вказується сума єдиного внеску, яка підлягала перерахуванню на небюджетні рахунки, за даними звітного (податкового) періоду, в якому виявлена помилка, яка переноситься з рядка «Усього» графи 4 розд. 9 раніше поданого Додатка 1, що уточнюється;
- у рядку 2 – уточнена сума нарахованого єдиного внеску за звітний (податковий) період, у якому виявлено помилку – вказується значення рядка «Усього» графи 4 розд. 9;
- у рядку 3 – сума збільшення суми єдиного внеску, яка підлягала перерахуванню на небюджетні рахунки, яка розраховується за формулою: рядок 2 розд. 10 – рядок 1 розд. 10 (заповнюється у разі якщо рядок 2 > рядка 1);
- у рядку 4 – сума зменшення суми єдиного внеску, яка підлягала перерахуванню на небюджетні рахунки, яка розраховується за формулою: рядок 2 розд. 10 – рядок 1 розд. 10 (заповнюється у разі якщо рядок 2 < рядка 1);
- у рядку 5 – сума пені, самостійно нарахована платником відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».