Уряд вже зареєстрував проєкт Закону про Держбюджет на 2024 рік.

За ним передбачається, що мінімальна заробітна плата становитиме:

  • у місячному розмірі: з 1 січня — 7100 грн, з 1 квітня — 8000 грн (у 2023 році – 6700 грн);
  • у погодинному розмірі: з 1 січня — 42,6 грн, з 1 квітня — 48 грн (у 2023 році – 40,46 грн).

А розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб протягом 2024 року становитиме  3028 грн.

Найімовірніше, розміри основних показників вже ніхто не змінюватиме, оскільки й так вони довго узгоджувалися. Але якщо розмір МЗП змінять, то ми про це обовʼязково зазначимо окремо та відкоригуємо дані статей.

Нарахування та оподаткування зарплати (як це буде у січні 2024 року) ми розглянемо незабаром в окремій статті.

Зараз розглянемо вплив зростання мінзарплати на решту бізнес-показників.

 

Податок на прибуток

Звісно, на ставку податку на прибуток мінімальна зарплата не впливає. Але від неї залежить окрема податкова різниця, на яку певним платникам податку потрібно буде відкоригувати визначений фінрезультат.

За пп. 140.5.4 ПКУ слід збільшувати фінрезультат на суму товарів та послуг, придбаних у неприбуткових організацій, внесених до Реєстру, якщо сума вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у таких організацій, сукупно протягом звітного року перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року.

У 2024 році річна вартість цих активів становитиме 177 500 грн.

 

Штраф за неподання та за помилки у звіті про підзвітні рахунки

За п. 118.4 ПКУ неподання, подання з порушенням встановленого строку, подання не в повному обсязі або з недостовірними відомостями, або з помилками фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки відповідно до вимог п. 69.8 ПКУ тягнуть за собою накладення штрафу у 100 розмірів МЗП, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Тож у 2024 році такий штраф становитиме 710000 грн.

Зверніть увагу, що у разі якщо:

  • виявлено помилку або недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом, або відповідно до Загального стандарту звітності CRS фінансовим агентом подано звіт про підзвітні рахунки з відомостями про незадокументовані рахунки, або виявлено подання власником рахунку недостовірних відомостей фінансовому агенту;
  • отримано повідомлення від компетентного органу іноземної юрисдикції, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, або укладено на його підставі міжвідомчий договір, про виявлення таким органом помилки, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунку особи, яка є резидентом відповідної іноземної юрисдикції, або про інше порушення чи невиконання фінансовим агентом зобов’язань, передбачених Угодою FATCA або Загальним стандартом звітності CRS, у тому числі про участь фінансового агента або його клієнта у правочинах або операціях, передбачених п. 39-3.6 ПКУ;
  • отримано запит про надання інформації від компетентного органу іноземної держави на підставі міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, та інформації, яка запитується, немає у розпорядженні контролюючого органу, податківці мають право надіслати запит.

Ненадання відповіді на запит, неподання або подання не в повному обсязі платником податків, фінансовим агентом або іншою особою документів чи іншої інформації на такий запит контролюючого органу тягне за собою накладення штрафу у 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен такий факт. Тобто штраф у 2024 році становитиме 35 500,00 грн (п. 121.2 ПКУ).

 

Штраф за ненадання відповіді на інші запити ДПС

За п. 121.2 ПКУ за ненадання відповіді на запит, неподання або подання не в повному обсязі платником податків, фінансовим агентом або іншою особою документів чи іншої інформації на запит ДПС накладається штраф у 1 розмір мінзарплати (у 2024 році – 7 100 грн) за кожен такий факт.

 

Здійснення нерезидентом е-послуг без реєстрації платником ПДВ

За нормами п. 117.5 ПКУ у разі здійснення особою-нерезидентом операцій з постачання на митній території України електронних послуг фізичним особам, у тому числі фізичним особам – підприємцям, не зареєстрованим як платники ПДВ, призведе до фінштрафу у 30 МЗП (у 2024 році – 213 000 грн).

 

Авансовий внесок з податку на прибуток для обмінників

З 2023 року обмінники мають сплачувати аванс з податку на прибуток.

За пп. 141.13.2 ПКУ авансовий внесок з податку на прибуток підприємств сплачується у розмірі:

а) 3 МЗП за кожен пункт обміну іноземної валюти, розташований у населеному пункті, чисельність населення якого перевищує 50 тисяч, за статистичними даними чисельності наявного населення України (у 2024 році – 21 300 грн);

б) 1 МЗП за кожен пункт обміну іноземної валюти, розташований в інших населених пунктах або за межами населених пунктів (у 2024 році – 7 100 грн).

 

Туристичний збір

Згідно з пп. 268.3.1 ПКУ ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно з законом та перспективним планом формування територій громад, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. 268.5.1 ПКУ, у розмірі:

  • до 0,5% – для внутрішнього туризму;
  • до 5% – для в’їзного туризму

від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.

Отже, зростання розміру мінімальної зарплати станом на 01.01.2024 призведе і до зростання максимального розміру туристичного збору. Максимальний розмір за добу на 1 особу становитиме:

  • до 35,50 грн – для внутрішнього туризму;
  • до 355,00 грн – для в’їзного туризму.

Але, як і раніше, фактичний розмір туристичного збору на територіях кожної громади мають встановити місцеві ради.

Податок на нерухомість

Згідно з пп. 266.5.1 ПКУ ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно з законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування.

Отже, за 2024 рік потрібно буде сплачувати податок на нерухомість за 1 кв. м за максимальною ставкою 7 100 х 1,5% = 106,50 грн. Але якою точно буде ця ставка на території певної територіальної громади, вирішуватиме місцева рада.

 

Транспортний податок

За пп. 267.2.1 ПКУ до об’єкта оподаткування належатимуть легкові авто, у яких:

  • від дати випуску минуло не більше ніж 5 років;
  • середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів МЗП, встановленої законом на 1 січня (у 2024 році – це 7 100 грн х 375 = 2 662 500 грн).

Нагадуємо, що ця середньоринкова вартість визначається Мінекономіки за методикою, затвердженою КМУ, станом на 1 січня податкового (звітного) року. Дізнатися про неї можна буде за посиланням (коли на цій сторінці з’явиться відповідний Перелік за 2024 рік).

 

Збір за паркування

За пп. 268-1.3.1 ПКУ ставки збору встановлюються за кожен день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075% мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року.

Таким чином, у 2024 році максимальний розмір ставки цього збору за 1 кв. м становитиме 7 100 х 0,075% = 5,33 грн.

 

Мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства

За новим Законом про АТ мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства становить 200 мінімальних зарплат виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення (реєстрації) акціонерного товариства.

Тож під час дії мінімальної зарплати у розмірі 7 100 грн мінімальний розмір статутного капіталу для АТ становитиме 1 420 000 грн.

 

Штрафи за порушення законодавства з праці

Про те, що фінансову відповідальність роботодавців за порушення трудового законодавства встановлено у вигляді штрафів, розмір яких прив’язаний до розміру місячної мінімальної зарплати, ми зазначали у своїх новинах та статтях доволі часто.

Це встановлює ст. 265 КЗпП. Розміри штрафів змінюватимуться протягом 2024 року через встановлення двох розмірів МЗП станом на 1 січня та 1 квітня 2024 року:

Вид порушення Розміри штрафів з 1 січня 2024 року Розміри штрафів з 1 квітня 2024 року
Неоформлені працівники та зарплата «у конвертах» 10 мінзарплат (71 000 грн) за перше порушення, а для «єдинників» І-ІІІ груп – попередження;
30 мінзарплат (213 000 грн) за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення – за повторне протягом двох років з дня виявлення порушення		 10 мінзарплат (80 000 грн) за перше порушення, а для «єдинників» І-ІІІ груп – попередження;
30 мінзарплат (240 000 грн) за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення – за повторне протягом двох років з дня виявлення порушення
Недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні 3 мінзарплати (21 300 грн) 3 мінзарплати (24 000 грн)
Недопущення до проведення перевірки з питань виявлення неоформлених працівників та зарплати «у конвертах» 16 мінзарплат (113 600 грн) 16 мінзарплат (128 000 грн)
Порушення строків виплати зарплати 3 мінзарплати (21 300 грн) 3 мінзарплати (24 000 грн)
Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці 2 мінзарплати (14 200 грн) за кожного працівника 2 мінзарплати (16 000 грн) за кожного працівника
Недотримання гарантій та пільг мобілізованим працівникам та строковикам 4 мінзарплати (28 400 грн) за кожного працівника.
А до роботодавців-«єдинників» І-ІІІ груп застосовуватиметься лише попередження		 4 мінзарплати (32 000 грн) за кожного працівника.
А до роботодавців-«єдинників» І-ІІІ груп застосовуватиметься лише попередження
Інші порушення трудового законодавства 1 мінзарплата за кожне порушення (7 100 грн);
2 мінзарплати (14 200 грн) за повторне порушення протягом року з дня виявлення порушення		 1 мінзарплата за кожне порушення (8 000 грн);
2 мінзарплати (16 000 грн) за повторне порушення протягом року з дня виявлення порушення

Втім, у період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені ст. 265 КЗпП, не застосовуються (ч. 3 ст. 16 Закону №2136).