Про роботу сфери громадського харчування, прозорість розрахунків та боротьбу із застосуванням тіньових схем говорили під час зустрічі в. о. Голови ДПС Леся Карнаух, Директор Бюро економічної безпеки України Олександр Цивінський, Голова Державної служби України з питань праці Ігор Дегнера та представники ресторанного бізнесу. До зустрічі також приєдналися профільні бізнес-асоціації та бізнес-омбудсменка Анка Фельдгузен.
Як відзначила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух, це не перша така секторальна зустріч. До цього аналогічна була з представниками сфери електроніки та побутової техніки. І вже є позитивний фідбек – бо коли боротьба з тінню не лише на словах, то це одразу видно на конкретних цифрах.
«Ресторанний бізнес – складна сфера. В умовах війни – вести бізнес ще складніше. Бо працювати в умовах постійних обстрілів, проблем зі світлом та теплом, браком персоналу – не найлегше завдання. І я дякую кожному, хто працює чесно та сплачує податки, це вкрай відчутно для економіки. Таких на ринку більшість. І держава максимально прагне допомогти кожному», – наголосила Леся Карнаух.
За даними ДПС, сфера ресторанного господарства – це понад 43 тисячі суб’єктів господарювання, які працюють більш ніж на 51 тисячі об’єктів.
У 2025 році галузь задекларувала 246,7 млрд грн виторгу. Це +21,7% до 2024 року.
Середньоденний виторг зріс з 553,8 млн грн до 675,9 млн грн.
Середній чек по країні – 303 грн.
Приріст виручки:
ресторани – 26,9%
закусочні – 25,9%
кафе – 20,5%.
Але є і інші цифри. Виклики значні. Бо дехто намагається прикритися важкою ситуацією в країні, щоб виправдати «тіньову» історію в ресторанному бізнесі.
– Близько 15 тисяч закладів декларують менше 50 тис. грн виторгу на місяць на один об’єкт.
Такий рівень виторгу об’єктивно не може покрити витрати на оренду, зарплати, комунальні послуги і закупівлю продуктів. Це може свідчити про штучне заниження доходів або неповну фіскалізацію операцій.
– За 2025 рік проведено понад 7,3 тисячі фактичних перевірок. Застосовано штрафів на 117,5 млн грн, виявлено 389 випадків неоформлених працівників.
– Фіксується поширена практика, коли в одному ресторані працює кілька юридичних осіб із різними системами оподаткування. Наприклад, одна компанія продає алкоголь на загальній системі, а інша – страви на спрощеній. І це дозволяє мінімізувати податкові зобов’язання, уникати сплати ПДВ і занижувати реальні обсяги доходів.
– Незастосування РРО або ПРРО при розрахунках.
– Видача фальшивих фіскальних чеків.
– Стимулювання клієнтів платити готівкою без проведення через касу.
Під час заходу представники бізнесу висловили свою позицію та пояснення з низки питань. Особливо дискусійні – офіційне працевлаштування, забезпечення розміру середньої зарплати, мінімальні виторги тощо.
«Разом з бізнесом готові напрацьовувати підходи, щоб максимально вивести ресторанний бізнес з тіні та забезпечити рівні умови роботи. Бо тим, хто працює прозоро, важко конкурувати з тими, хто оптимізує «по максимуму»», – акцентувала Леся Карнаух.