Складання РК до ПН

Потім було роз’яснення Мінфіну щодо цього питання. У ньому зазначалося, що граничною датою реєстрації ПН та РК для платників, які мали можливість це зробити, без штрафів було 15 липня.

Згодом, 22 червня, й ДПС змінила свою думку та видала окремий інформаційний лист щодо реєстрації ПН та РК, а також коригування податкового кредиту й долі податкових зобов’язань з ПДВ .

Та головне — те, що ці граничні строки діють лише для тих, хто має можливість зареєструвати ПН/РК! А от із доказом неможливості платника ПДВ зареєструвати ПН/РК на сьогодні все складно.

Мінфін мав уже затвердити порядок визначення можливості виконувати податкові обов’язки під час війни, але наразі є тільки проєкт наказу. З його текстом можна ознайомитися на сайті Мінфіну.

Звернімося до норм ст. 192 ПКУ. За п. 192.1 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у разі повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника й отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі РК до ПН, складеного в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованого в ЄРПН.

Цим самим пунктом визначено граничний строк реєстрації РК. Він не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої його складено. Ця новація діє з 1 січня 2022 року.

При цьому слід враховувати, що розрахунок коригування може бути зареєстрований в ЄРПН виключно до зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.

Наприклад, розрахунок коригування від 01.07.2022 р. до податкової накладної, складеної 15.08.2019 р. та зареєстрованої в ЄРПН, може бути зареєстрований в ЄРПН не пізніше ніж 14.08.2022 р. Тобто РК тепер може реєструватися тільки в межах 1095 к. д. з дати складання ПН.

І нагадаємо, що РК реєструється як постачальником, так і отримувачем товарів. А саме:

— постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

— отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає отримувачу складений розрахунок коригування.

Випадки коригування ПН

А тепер докладніше про випадки коригування ПН. Так, нюанси заповнення розрахунку коригування залежать від окремих ситуацій, що виникають під час господарської діяльності платників податків. А саме:

— якщо після складання ПН відбувається повне повернення суми попередньої оплати (авансу)/постачених товарів або повернення залишку суми попередньої оплати (авансу)/постачених товарів;

— у разі повного повернення суми попередньої оплати (авансу)/постачених товарів або повернення залишку суми попередньої оплати (авансу)/постачених товарів;

— якщо після складання ПН відбувається повернення частини суми попередньої оплати (авансу)/частини постачених товарів унаслідок зміни кількості або ціни постачених товарів/послуг;

— у разі повернення частини суми попередньої оплати (авансу)/постачених товарів у зв’язку зі зміною кількості постачених товарів/послуг без зміни їх ціни;

— якщо після отримання попередньої оплати відбувається зміна (у тому числі часткова) номенклатури товарів/послуг у межах отриманого авансу;

— помилкове складання зайвої ПН;

— виправлення помилок загальної частини ПН;

— складання та реєстрація ПН без факту постачання.

На яку дату складати РК до ПН?

Загалом розрахунок коригування має бути складено на дату проведення перерахунку.

Для виправлення помилок, допущених в обов’язкових реквізитах податкової накладної, розрахунок коригування складають на дату виявлення помилки.

РК до зайвих ПН

З метою коригування продавець повинен самостійно визначити, яка з кількох складених ним на одну і ту саму операцію податкових накладних є правильною, а яка (які) «зайво складеною(ними)».

При цьому один РК можна скласти лише до однієї «зайво складеної» податкової накладної.

Якщо на одну і ту саму операцію з постачання товарів/послуг складено кілька податкових накладних, розрахунки коригування, особливості складання яких визначені у п. 24 Порядку №1307, складаються окремо до кожної податкової накладної, яка визначена платником як «зайво складена», у тому числі і до податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю).

Унаслідок такого коригування на одну операцію з постачання товарів/послуг в ЄРПН має залишитися одна податкова накладна. Таке коригування не може бути проведене, якщо в ЄРПН за результатами операції з постачання товарів/послуг не залишиться жодної податкової накладної.

Змінилася ціна частини товарів однієї номенклатури: як скласти РК?

Якщо після складання ПН і її реєстрації в ЄРПН змінюється ціна частини кількості однієї номенклатури товарів/послуг, платник ПДВ складає РК до ПН, в якому:

— відповідні показники рядка ПН, що коригується, зокрема кількість, а також обсяг постачання та сума ПДВ, зазначає зі знаком «-» (обнуляє (виводить у «0») рядок ПН, який коригується). При цьому показники з граф 6 та 7 розділу Б податкової накладної переносить до граф 7 та 8 розділу Б РК (графу 7 заповнює зі знаком «-»); графи 9 та 10 не заповнює;

— додає новий(і) рядок(ки) з правильними показниками, якому(им) присвоює новий(і) черговий(і) порядковий(і) номер(и), що не зазначався(лися) в ПН.

У графі 2.1 усіх рядків такого РК зазначає код причини коригування 104, що відповідає причині коригування «Зміна номенклатури», та присвоює однаковий порядковий номер групи коригування.

Розділ «А» РК заповнює в загальному порядку.

Виправлення помилки в ІПН покупця

Податківці у ЗІР, підкатегорія 101.15, зазначили, що продавець повинен скласти у такому випадку РК до ПН з урахуванням таких особливостей:

— у заголовній частині зазначити дані із заголовної частини податкової накладної з помилкою (тобто з помилковим ІПН), а в табличній частині — зі знаком «-» обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній, та у графі 2.1 — код причини «103» (повернення товару або авансових платежів);

— у полі «Дата складання» — «поточну» дату, тобто дату, на яку було виявлено помилку в ІПН покупця.

Але такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН платником податку, чий неправильний ІПН було зазначено у графі «ІПН покупця» податкової накладної, до якої складається такий розрахунок коригування.

Продавець повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН другу податкову накладну з урахуванням таких особливостей:

— реквізити заголовної частини зазначає без помилок, тобто у полі «ІПН покупця» — правильний ІПН покупця;

— у полі «Дата складання» — дату виникнення податкових зобов’язань продавця, тобто дату складання податкової накладної з неправильним ІПН.

Такій податковій накладній присвоюється новий порядковий номер, відмінний від порядкового номера податкової накладної з неправильним ІПН покупця.

У табличній частині такої податкової накладної зазначають обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зафіксовані в податковій накладній із неправильним ІПН (з урахуванням коригувань таких показників (за їх наявності)).

Помилку в умовному ІПН виправляють аналогічно. При цьому розрахунок коригування, складений платником податку до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг), а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягає реєстрації в ЄРПН таким платником податку.

Чи можна виправити дату в РК до ПН?

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний до порядку, передбаченого для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком №1307.

Не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.

Таким чином, помилка, допущена в даті складання розрахунку коригування, виправленню не підлягає.

Помилки у полях верхньої лівої частини ПН

Помилки, допущені у даті складання податкової накладної та її порядковому номері, виправленню не підлягають.

Помилки, допущені у полях верхньої лівої частини податкової накладної, виправляють розрахунком коригування з урахуванням таких особливостей:

— у полі «Дата складання» зазначають дату, на яку було виявлено таку помилку;

— у заголовній частині розрахунку коригування — дані зі заголовної частини податкової накладної з помилковим даними;

— у розділі Б — зі знаком «-» (виводять у «0») відповідні показники всіх рядків податкової накладної, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ);

— у графі 2.1 — код причини коригування 103 (повернення товару або авансових платежів).

Одночасно постачальник (продавець) повинен скласти і зареєструвати в ЄРПН нову податкову накладну з урахуванням таких особливостей:

1) реквізити заголовної частини податкової накладної зазначає без помилок;

2) у полі «Дата складання» проставляє дату виникнення податкових зобов’язань постачальника (продавця), тобто дату складання податкової накладної з помилковими даними у верхній лівій частині заголовної частини податкової накладної;

3) такій податковій накладній присвоює новий порядковий номер, відмінний від порядкового номера податкової накладної з помилковими даними у верхній лівій заголовної частини податкової накладної;

4) у розділі Б такої податкової накладної показує обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зафіксовані в податковій накладній з помилковими даними у верхній лівій заголовної частини податкової накладної.