Порядок проведення річного перерахунку ПДВ у 2022 році змін не зазнав. Проте, навіть під час війни, зробити його доведеться, тож, нагадаємо як
Кого стосується річний перерахунок ПДВ?
Річний перерахунок ПДВ роблять платники податку, які використовували придбані з ПДВ товари, послуги, необоротні активи одночасно частково в оподатковуваних операціях, а частково в неоподатковуваних, звільнених або таких, що не є господарською діяльністю підприємства. Тобто це стосується платників податку, які протягом року нараховували ПЗ з ПДВ за п. 199.1 ПКУ.
Отже, якщо придбані з ПДВ товари, послуги, необоротні активи можна чітко розділити на такі, що використовувалися в оподатковуваних, і такі, що використовувалися в неоподатковуваних операціях (тобто одночасного використання конкретних товарів, послуг, необоротних активів частково в оподатковуваних, а частково в неоподатковуваних операціях не відбувалося), то річний перерахунок робити не потрібно, бо ПЗ з ПДВ якщо і нараховувалися, то за п. 198.5 ПКУ, а не за п. 199.1 ПКУ.
Крім того, є певний перелік випадків, коли неоподатковувані або звільнені операції здійснювалися, проте річного перерахунку, як і нарахування ПЗ з ПДВ за п. 199.1 ПКУ, не роблять:
- здійснення операцій, передбачених пп. 196.1.7 ПКУ (реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення та перетворення) юросіб);
- здійснення операцій, передбачених пп. 197.1.28 ПКУ (постачання товарів або послуг у частині суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету);
- здійснення операцій, передбачених п. 197.11 ПКУ (постачання товарів та послуг на митній території України, що фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги);
- здійснення операцій за п. 197.24 ПКУ оператора телекомунікацій з надання телекомунікаційних послуг у частині здійснення благодійного телекомунікаційного повідомлення на благодійні цілі;
- — здійснення операцій з ввезення на митну територію України або операцій з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено КМУ (п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ).
У який термін слід зробити перерахунок?
Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року. Це встановлено п. 199.2 ПКУ, і ось саме цю процедуру (визначення частки) ми і називаємо річним перерахунком ПДВ. Здійснюється він за підсумками календарного року, тобто, із урахуванням операцій за всі місяці такого року, із груднем включно.
І на підставі результатів перерахунку часто складаються розрахунки коригування до зведених податкових накладних, складених протягом року. А зареєструвати їх потрібно протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем місяця, в якому зазначені РК до них складено.
А позаяк перерахунок здійснюється на останній день грудня (відповідно місяцем складання РК до зведених ПН буде грудень), то зробити перерахунок треба до 20.01.2023 р., щоб устигнуть своєчасно зареєструвати РК та відобразити результати перерахунку у декларації за грудень (термін подання якої — 20.01.2023 р.).
Відповідальність за ст. 120-1 ПКУ (мораторію вже немає!)
У разі порушення терміну реєстрації ПН/РК до платника податків може бути застосовано таку відповідальність:
- за порушення граничного строку реєстрації — 2% від обсягу постачання без ПДВ, але не більше ніж 1020 грн, незалежно від періоду запізнення;
- у разі відсутності реєстрації протягом граничного строку (щодо ПН/РК, зазначених у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу) — 5% від обсягу постачання без ПДВ, але не більше ніж 3400 грн.
Як зробити перерахунок?
Як ми зазначили вище, такий перерахунок доцільно робити або після закінчення року, або після того, як стає відомо, що нові операції у поточному році вже не здійснюватимуться.
Проте є ситуації, коли такий перерахунок доводиться робити раніше грудня — якщо платника податку знімають з обліку (у тому числі за рішенням суду). Тоді перерахунок і коригування платник податку робить у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.
Увесь процес перерахунку можна умовно розподілити на три етапи:
1) встановлюємо фактичну частку використання придбаних з ПДВ товарів, послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях;
2) складаємо РК до зведених ПН, за якими ПДВ нараховували виходячи з частки минулого року (або частки першого місяця, в якому такі операції мали місце, якщо раніше платник податку такі операції не здійснював);
3) відображаємо коригування у декларації з ПДВ за грудень.
Крок 1: визначаємо частку
Для цього складається додаток 6 до декларації з ПДВ. Порядок розрахунку залишився такий самий і проводиться у рядку 3.1 таблиці 1 таким чином:
- у графі 4 визначаємо загальний обсяг операцій платника (колонка А рядків 1.1, 1.2, 2, 3, 5 та 7 декларацій та уточнюючих розрахунків, поданих протягом всього 2022 року, — незалежно від періоду, якого такі УР стосуються);
- у графі 5 зазначаємо обсяг оподатковуваних операцій платника (колонка А рядків 1.1, 1.2, 2, 3 та 7 декларацій та уточнюючих розрахунків, поданих протягом 2022 року. Тобто рядка 5 декларацій);
- у графі 6 рядка визначаємо частку (у відсотках) оподатковуваних операцій у загальному обсязі операцій (оподатковувані та неоподатковувані операції), а в графі 7 — частку неоподатковуваних операцій.
Визначивши частку, переходимо до таблиці 2 додатка 6. Заповнюємо інформацію про зведені податкові накладні за п. 199.1 ПКУ у графах 2 та 3 і їх показники у графах 6 — 8. Після цього порівнюємо суми ПДВ у цих графах із сумами податкових зобов’язань, які визначені вже виходячи з фактичної річної ставки, і відповідну різницю заносимо до граф 9 — 11 (це й буде різниця, на яку необхідно збільшити або зменшити суму раніше нарахованих ПЗ з ПДВ).
Графи 4 та 5 заповнюємо після того, як буде складено РК до кожної зведеної ПН.
Крок 2: складаємо і реєструємо РК
Визначивши суму, на яку потрібно зменшити або збільшити складені раніше зведені ПН за п. 199.1 ПКУ, переходимо до складання відповідних РК. Як і зазначалося вище, складаємо такий РК груднем, а реєструємо протягом 20 календарних днів січня 2023 року.
Порядок складання такого РК не змінився:
- у заголовній частині у полі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» ставимо «Х» та уточнюємо тип причини, зазначений у податковій накладній (04 — Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 — Складена на постачання для операцій, які не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 — Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності);
- далі наводимо дату складання та порядковий номер зведеної податкової накладної, що була складена відповідно до п. 199.1 ПКУ, до якої складається такий розрахунок коригування;
- у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» — умовний індивідуальний податковий номер «60000000000»;
- в інших рядках, відведених для заповнення даних покупця, наводимо власні дані, рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюємо. Графу «код» як у зведеній ПН за п. 199.1 ПКУ, так і в РК до неї також не заповнюємо.
У рядку I розділу А «Сума коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту», у т. ч. у рядках II та/або III залежно від ставки податку (20%, 7% або 14%), зазначаємо суму податку, яка збільшує або зменшує (при зменшенні ставимо знак «-») суму податкових зобов’язань, нарахованих відповідно до п. 199.1 ПКУ.
Розділ Б табличної частини розрахунку коригування заповнюємо у такому порядку:
- показники рядка податкової накладної, що коригується, зазначаємо зі знаком «-» у відповідній графі;
- додаємо новий рядок із виправленими показниками, якому присвоюємо новий черговий порядковий номер, що не зазначався в податковій накладній;
- рядку податкової накладної, що коригується, зазначеному зі знаком «-», та новому рядку з виправленими показниками, що його замінює, присвоюємо однаковий порядковий номер групи коригування, який зазначається у графі 2.2 табличної частини розрахунку коригування, а у графі 2.1 «код причини» наводимо однакову причину коригування (проставляємо код 202 «Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 199.1 ПКУ»);
- у графі 3 «Опис (номенклатура) товарів/послуг, вартість чи кількість яких коригується» рядка податкової накладної, що коригується, — дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання, зокрема, відповідно до п. 199.1 ПКУ;
- у графі 13 — зі знаком «-» значення графи 10 рядка зведеної податкової накладної, що коригується;
- у графі 14 — зі знаком «-» значення графи 11 рядка зведеної податкової накладної, що коригується;
- графи 4.1, 4.2, 4.3, 6 — 12, 15 табличної частини не заповнюються та залишаються порожніми. Нулі та прочерки в них не проставляємо.
Крок 3: відображаємо РК у декларації
Крім того, що дані складених РК мають бути відображені у таблиці 2 додатка 6, необхідно відповідні суми коригування ПДВ відобразити і в основній частині декларації. Результат коригування (значення граф 9 — 11 рядка «Всього» таблиці 2 додатка 6 (Д6)) зазначаємо у нових рядках: 4.1.1, 4.2.1 або 4.3.1 (залежно від ставки) основної частини декларації за грудень 2022 року.
А от у додатку 1, зокрема у таблиці 1.2, суми коригування слід відобразити лише у тому разі, якщо відповідні РК не були своєчасно зареєстровані.
I навіть якщо такий РК платником податку через якісь причини було зареєстровано невчасно (або взагалі не зареєстровано), то результати річного перерахунку однаково мають бути включені до декларації за грудень 2022 року (адже вони впливають на частку використання активів у неоподатковуваних операціях, яку платник ПДВ використовуватиме наступного календарного року). На цьому наголошували й податківці.
Якщо ж платник податку РК до зведених ПН за п. 199.1 ПКУ зареєструє до 20 січня 2023 року, то суми коригування в додатку 1 (Д1) до декларації не відображає!